У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

Онкологи Джона Гопкінса наголошують на важливості уважного ставлення до свого здоров’я, адже рак часто подає сигнали на ранніх стадіях, які можуть бути легко проігноровані. За їх словами, існує п’ять основних симптомів, на які варто звертати пильну увагу. Якщо вони з’являються раптово або поступово погіршуються, обов’язково слід звернутися до лікаря для ретельного обстеження.

1. Задишка або утруднене дихання Якщо раптово виникає задишка, навіть під час звичних, неважких фізичних навантажень (наприклад, підйому сходами або виконання побутових справ), це може бути сигналом про серйозні проблеми з дихальною системою або іншими органами. Задишка є однією з перших ознак, що вказують на можливі захворювання, включно з онкологічними.

Незрозуміла кровотеча. Кровотеча без очевидної причини — тривожний симптом. Особливо небезпечними вважаються кровохаркання, кров у калі або сечі, аномальні вагінальні виділення чи кров із сосків. Усі такі випадки потребують негайного медичного обстеження.

Грудки та новоутворення. Ущільнення, які не зникають, або нові «шишки» в м’язах, під шкірою чи в лімфатичних вузлах слід показати фахівцю. Хоча не всі такі утворення злоякісні, їх треба перевіряти, щоб виключити онкологію.

Труднощі з ковтанням. Відчуття, що їжа «застрягає» в горлі або постійні проблеми з ковтанням, можуть свідчити про порушення травної системи та потребують діагностики, особливо якщо симптом триває або прогресує.

Здуття живота та зміни функцій організму. Тривале відчуття ситості після невеликої порції їжі, часте здуття, раптові зміни в роботі шлунково-кишкового тракту (тривалі закрепи або діарея), проблеми з сечовипусканням або відчуття неповного випорожнення — усе це може бути ознакою серйозних захворювань, в тому числі онкології.

Лікарі підкреслюють: наявність одного або кількох із перелічених симптомів не обов’язково означає рак, проте ігнорувати їх небезпечно. Вчасне звернення до лікаря та діагностика підвищують шанси на успішне лікування.

Український дует у танцях на льоду — Ірина Підгайна та Артем Коваль — виборов бронзову нагороду у фіналі юніорського Гран-прі з фігурного катання, який цього сезону відбувся в Японії. Цей успіх має особливе значення для вітчизняного спорту, адже став першим подібним досягненням для України за останні 26 років на змаганнях такого рівня.

Виступ української пари відзначався впевненістю, технічною точністю та артистизмом. У фінальному прокаті спортсмени змогли зібрати конкурентну суму балів, що дозволило їм обійти сильних суперників і піднятися на третю сходинку п’єдесталу. Судді високо оцінили як складність елементів, так і загальну гармонійність програми.

Шлях до вирішального етапу українські фігуристи проклали завдяки блискучим виступам на етапах у Туреччині та Польщі, де вони здобули два перших місця.

У Японії Підгайна і Коваль упевнено стартували у ритмічному танці та показали другий результат. За підсумками двох програм український дует набрав 156,22 бала: 63,43 — у ритмічному танці та 92,79 — у довільному, де вони посіли четверте місце.

Як зазначило Міністерство молоді та спорту України, цей результат став важливою подією для українського юніорського фігурного катання та черговим підтвердженням високого рівня національної школи.

Згідно з наявною інформацією, депутата підозрюють у сприянні незаконному перетину кордону. Такі дії, якщо їх буде доведено, є серйозним порушенням закону і можуть мати значні наслідки як для самого депутата, так і для політичної партії, яку він представляє.

Про це розповіли джерела в правоохоронних органах.

“Затримано депутата від фракції Європейська солідарність Віктора Саєнкова. Слідчі встановили, що він за 14 тисяч доларів допоміг ухильнику перетнути державний кордон. Під час обшуку в Саєнкова вилучили хабар у розмірі 14 тисяч доларів, гранату і мисливську рушницю”, – говорить джерело.

Він також додав, що за цим фактом порушено кримінальну справу.

Депутату загрожує від семи до дев’яти років позбавлення волі.

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.