Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Міністерство оборони України вносить революційні зміни у систему призову до військової служби, замінюючи старі традиційні методи вручення повісток. Про це повідомляється в офіційному телеграм-каналі Міноборони. Тепер українцям та українкам запропоновано самостійно вибрати посаду у військовому секторі та частину, де вони планують служити. Для цього доступні спеціальні рекрутингові центри при військових частинах, а також інформаційні ресурси на спеціальних веб-сайтах і порталах. Після вибору посади та місця кандидати повинні пройти співбесіду, перевірку фізичної та психологічної готовності. Якщо всі етапи успішно пройдені, і частина входить до пріоритетного списку комплектування, кандидати отримують рекомендаційний лист для зарахування на службу. У протилежному випадку кандидатуру необхідно узгодити з вищим військовим керівництвом. Потім кандидати проходять черговий етап у Територіальних Центрах Комплектування, де відбувається уточнення даних, медичне обстеження та професійний відбір, а також формування особистої справи. У разі виявлення несумісності з обраною посадою під час відбору, кандидатам пропонується альтернативна вакансія. Для тих, хто має вже військовий досвід, передбачено напрямання безпосередньо до обраної частини. А для новобранців без досвіду рекомендується пройти навчання у спеціальних навчальних центрах або курсах підвищення кваліфікації перед вступом до військових частин для базової загальновійськової підготовки.

У висновку слід відзначити, що нові правила вступу на військову службу, запропоновані Міністерством оборони України, відкривають нові можливості для українців та українок, які бажають служити у Збройних Силах. Відміна повісток і Територіальних Центрів Комплектування сприятиме більшому вибору військових спеціальностей та місць служби, а також зробить процес вступу більш прозорим і доступним для кандидатів. Перехід до самостійного вибору посад та проходження військової служби дозволить краще враховувати індивідуальні побажання та здібності кожного апліканта. Ці інновації сприятимуть підвищенню ефективності та професійної підготовки військових особовості.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, до складу Ради з відновлення Охматдиту увійшли:

1. Яко Сільє – Постійний представник UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. 2. Донатас Бутку* – Радник-посланник Посольства Литви в Україні. 3. Ігор Кацитадзе – Спеціаліст з охорони здоров’я UNICEF Ukraine. 4. Володимир Кудрицький – Голова правління НЕК “Укренерго”. 5. Назар Купибіда – Віцепрезидент з фінансів Акціонерного товариства «Концерн ГАЛНАФТОГАЗ» OKKO. 6. Юлія Висоцька – Директор ПрАТ “НВО “ПРАКТИКА”. 7. Evgeniy Gonchar – Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування МОЗ України. 8. Олена Ларіна – Фахівець внутрішнього контролю НДСЛ Охматдит.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, висловив вдячність учасникам за їхню готовність сприяти відновленню лікарні. “Невдовзі відбудеться перше засідання Ради. Ми цінуємо готовність кожного інвестувати свій час і знання в забезпечення прозорого та якісного процесу відновлення Охматдиту”, – зазначив Ляшко у своєму пості на Facebook.

Паралельно триває відбір представників громадянського суспільства для доповнення складу Ради. До 14 серпня 2024 року громадські організації можуть подавати заявки на участь, заповнивши відповідну форму.

Водночас, Мінохорони здоров’я скасувало тендери на технічний нагляд і консультаційні послуги для відновлення Охматдиту. Як стало відомо, рішення було ухвалене після того, як “Наші гроші” виявили проблеми з тендерами, зокрема факт, що переможцем одного з тендерів стала компанія без досвіду, пропозиція якої була однією з найдорожчих серед усіх учасників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підтвердив, що угоди з переможцем тендеру ще не укладені, а тендер буде переведено на платформу Prozorro.

Також планується, що кошти благодійних фондів, які призначені для відновлення “Охматдиту”, будуть переведені безпосередньо на рахунок лікарні для забезпечення прозорого використання коштів.