Вівторок, 3 Березня, 2026

У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

Важливі новини

Кабмін хоче “модернізувати” українську медицину

Кабінет міністрів України затвердив амбітну Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Цей документ, як наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, стане дорожньою картою для реформ у медичній сфері, спрямованих на забезпечення доступності, ефективності та сучасності української медицини. Серед головних завдань — розширення доступу до медичних послуг для всіх громадян, включаючи ветеранів війни, та інтеграція спеціалізованих […]

The post Кабмін хоче “модернізувати” українську медицину first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Верещук: Заяви про повернення переселенців – це хайп

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.

Коштовності та автопарк: у декларації очільника Полтавської облради зафіксовано майно, записане на дружину

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

Майк Помпео в наглядовій раді Fire Point: ще один крок до приватних ігор у політиці та бізнесі

Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, висловив свою стурбованість щодо призначення Майка Помпео до наглядової ради компанії Fire Point. Це рішення стало не першим випадком, коли впливові бізнесово-політичні фігури намагаються використати свої зв'язки та репутацію для того, щоб сприяти особистим інтересам у приватних справах. Шлінчак вважає, що такий крок може стати прецедентом, який у майбутньому дозволить іншим політикам та бізнесменам використовувати свої позиції для отримання додаткових вигод за допомогою великих імен і національних брендів. Окрім того, важливим аспектом є питання, чи може цей процес знижувати рівень довіри до державних та приватних інститутів, адже вигоди для окремих осіб не завжди відповідають інтересам загалу.

Це рішення викликало обговорення серед політичних оглядачів і стало темою для аналізу у низці видань, які звертають увагу на цю проблему і намагаються оцінити, які наслідки це може мати для подальшого розвитку політично-бізнесових практик в США та за її межами.

Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

“Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

У Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься розслідуванням порушень, допущених працівниками територіальних центрів комплектування. Про це повідомив народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Бакумов в коментарі виданню “Телеграф”. За його словами, комісія вивчатиме факти незаконної мобілізації, зокрема випадки, коли до армії призивали громадян із законною бронню. Депутати мають намір заслухати свідків, провести […]

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України.

Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще у 2024 році в межах ширшого пакету змін до законодавства, спрямованого на посилення мобілізації. Проте реалізація зіткнулася з низкою юридичних труднощів — зокрема, відсутністю чітко прописаних механізмів зміни типу військової служби для осіб, які переходять із однієї силової структури до іншої.

Наразі ці обмеження фактично унеможливлюють переведення фахівців, навіть за їхньої згоди, на службу до ЗСУ чи інших формувань оборонного сектору.

Документ має на меті виправити цю прогалину та забезпечити нормативну базу для організованого процесу кадрових переміщень в умовах війни.

У пояснювальній записці також акцентується, що мова йде про оптимізацію кадрових ресурсів у секторі безпеки та оборони, а не про примусове скорочення чи звільнення. Законопроєкт передбачає зміни до чинного законодавства, які дозволять прозоро і в межах правових норм переводити військовослужбовців між відомствами без втрати їхнього статусу та гарантій.

На тлі широкого суспільного обговорення питань мобілізації, увагу також привертає ситуація з іншими структурами безпеки. Зокрема, за офіційною статистикою, станом на кінець 2024 року в лавах Національної поліції налічувалося 70–75 тисяч чоловіків віком від 25 до 60 років. При цьому близько 90% із них мають звільнення від мобілізації, що породжує дискусії щодо рівномірності розподілу мобілізаційного ресурсу.

Чи вдасться законопроєкту №13346 пройти необхідні етапи розгляду та реалізації — покаже час. Але його поява свідчить про те, що у владі визнають потребу адаптації кадрової політики в умовах тривалого воєнного конфлікту.

Останні новини