Понеділок, 14 Липня, 2025

У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

Важливі новини

Адвокат ексголови “Нафтогазу” Коболєва намагався підкупити співробітників САП

За даними, що були надані Національним агентством з питань запобігання корупції, київський адвокат Олексій Носов спробував спіймати на хабарі детектива приватної агенції та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей інцидент є ще одним сигналом про необхідність посилення боротьби з корупцією в Україні. Надзвичайно важливою є системна реформа правоохоронних органів та судової системи, а також підвищення свідомості громадськості про наслідки корупційних дій. Необхідно забезпечити ефективний механізм запобігання, виявлення та покарання корупції на всіх рівнях влади, щоб зміцнити довіру громадян до державних інституцій.

Цей скандальний випадок привів до того, що юридична компанія, яка мала стосунки з Носовим, прийняла рішення розірвати з ним співпрацю.

Він пропонував хабар у 200 тисяч доларів за передачу справи свого підзахисного до іншого органу досудового розслідування.

“Йдеться про справу заволодіння електричною енергією “Укренерго” та легалізацію отриманих від її продажу коштів на суму 716 млн грн”, – йдеться у заяві НАБУ.

Відомство не розкрило імені адвоката. Але юридична компанія “Міллер” повідомила, що йдеться про її юриста Олексія Носова. У юрфірмі пройшли обшуки. “За рішенням команди компанія розриває будь-які стосунки з Олексієм Носовим”, – заявили в компанії.

Зазначимо, що адвокат Носов був відомий як захисник ексглави “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному здобутті премії у 10 мільйонів доларів.

ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжні заходи двом колишнім правоохоронцям, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про колишнього детектива Бюро економічної безпеки Артема Мацієвського та ексслідчого Нацполіції Владислава Біликова. За даними Центру протидії корупції, суд постановив взяти Мацієвського під варту. Однак він може вийти на свободу у разі внесення застави в […]

Бій Усика з Ф’юрі: коли і де відбудеться реванш року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

Росія атакувала Київ «шахедами», загинули мирні мешканці

У ніч на 7 травня російська армія здійснила масовану атаку на Київ ударними дронами типу «шахед». Столиця пережила дві хвилі повітряних тривог, унаслідок яких спалахнули масштабні пожежі у житлових будинках, постраждали мешканці, є загиблі. Перші вибухи пролунали близько 1:00 ночі. Київська міська військова адміністрація одразу попередила про можливе застосування балістичного озброєння, і закликала мешканців ховатися […]

ВР планує до кінця березня розглянути законопроект щодо посилення мобілізації: прогноз члена оборонного комітету Федіра Веніславського

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України.

Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще у 2024 році в межах ширшого пакету змін до законодавства, спрямованого на посилення мобілізації. Проте реалізація зіткнулася з низкою юридичних труднощів — зокрема, відсутністю чітко прописаних механізмів зміни типу військової служби для осіб, які переходять із однієї силової структури до іншої.

Наразі ці обмеження фактично унеможливлюють переведення фахівців, навіть за їхньої згоди, на службу до ЗСУ чи інших формувань оборонного сектору.

Документ має на меті виправити цю прогалину та забезпечити нормативну базу для організованого процесу кадрових переміщень в умовах війни.

У пояснювальній записці також акцентується, що мова йде про оптимізацію кадрових ресурсів у секторі безпеки та оборони, а не про примусове скорочення чи звільнення. Законопроєкт передбачає зміни до чинного законодавства, які дозволять прозоро і в межах правових норм переводити військовослужбовців між відомствами без втрати їхнього статусу та гарантій.

На тлі широкого суспільного обговорення питань мобілізації, увагу також привертає ситуація з іншими структурами безпеки. Зокрема, за офіційною статистикою, станом на кінець 2024 року в лавах Національної поліції налічувалося 70–75 тисяч чоловіків віком від 25 до 60 років. При цьому близько 90% із них мають звільнення від мобілізації, що породжує дискусії щодо рівномірності розподілу мобілізаційного ресурсу.

Чи вдасться законопроєкту №13346 пройти необхідні етапи розгляду та реалізації — покаже час. Але його поява свідчить про те, що у владі визнають потребу адаптації кадрової політики в умовах тривалого воєнного конфлікту.

Останні новини