У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв'ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з "невідомими" дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.

Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.

Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

Згідно з надійним джерелом в Офісі Президента, Генеральний штаб України провів аналіз сценаріїв можливих військових конфліктів, враховуючи обмежену наявність бойових засобів та переваги противника в авіації, артилерії та техніці. В результаті цього аналізу передбачається мобілізація додаткового мільйона українців протягом трьох років. При такому сценарії конфлікту Збройні сили України (ЗСУ) мають змогу утримувати лінію фронту з мінімальними територіальними втратами.

Генштаб України вже зараз активно пропонує зниження призовного віку до двадцяти років, оскільки військова мобілізація осіб покликаного віку вже не є оптимальним рішенням. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише закон про зниження призовного віку, територіальні центри комплектування почнуть викликати чоловіків, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для оновлення даних та медичного огляду. Після цього їх включать до списків військовозобов’язаних.

Про це повідомляє Генеральний штаб України, який також зазначає, що удосконалення системи військового обліку призовників проводиться у рамках "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби та готовності до виконання конституційного обов’язку з захисту Батьківщини". Крім того, після підписання указу про демобілізацію строковиків близько 7 000 осіб буде звільнено у запас у Генштабі.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Генеральний штаб України провів аналіз потенційних військових сценаріїв, що передбачають обмеженість бойових комплектів та перевагу противника в різних сферах.

• Внаслідок цього аналізу передбачається необхідність мобілізації додаткового мільйона громадян України протягом трьох років.

• Зниження призовного віку до двадцяти років розглядається як один з можливих заходів для підвищення ефективності військового мобілізаційного потенціалу.

• Удосконалення системи військового обліку та підготовки громадян до виконання обов’язків військової служби відзначається як важлива складова "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби".

• Підписання указу про демобілізацію строковиків передбачає звільнення у запас значної кількості військовослужбовців.