У селі Клинини 38-річний чоловік жорстоко вбив матір: поліція затримала підозрюваного

Відома українська співачка Наталія Могилевська знову привернула увагу прихильників, поділившись особистим досвідом змін у тілі та самопочутті. Артистка зізналася, що їй вдалося зменшити вагу без виснажливих тренувань у тренажерному залі, зосередившись на внутрішніх відчуттях, режимі дня та уважному ставленні до себе.

У своєму Telegram-каналі Могилевська наголосила, що не дотримувалася універсальних схем чи популярних марафонів схуднення. За її словами, ключову роль відіграло усвідомлене харчування, зниження рівня стресу та поступова зміна звичок, які накопичувалися роками. Співачка підкреслила, що перестала «воювати» з власним тілом і натомість почала з ним співпрацювати.

За словами Могилевської, вона схудла приблизно на 25 кілограмів завдяки оздоровленню та очищенню організму за методикою вірменської фахівчині. Ключовими елементами стали правильне вживання олій та гірких трав. Фізична активність була обмежена прогулянками, а танці та інші вправи повернулися у її життя лише на останньому етапі, коли значна частина ваги вже була втрачена.

«Наголошую, що це виключно мій досвід! Перед застосуванням будь-яких методів схуднення обовʼязково проконсультуйтесь зі своїм лікарем. Я робила оздоровлення та очищення організму. Головне — пити масла, вживати гіркі трави та очищати організм. З вправ, які я робила — це лише прогулянки. А танцями зайнялася, коли вже схудла на багато кілограмів», — поділилася Наталія.

У Харкові викрито масштабну корупційну схему, що була спрямована на розкрадання коштів, виділених Європейським Союзом в межах програми Ukraine Facility, котра має на меті відбудову України після масштабних руйнувань, спричинених війною. За даними правоохоронців, ключовими фігурантами цієї організованої системи є вищі посадові особи Харківської міської ради, серед яких мер міста Ігор Терехов, його перший заступник Олександр Новак, а також керівництво Департаменту з благоустрою міста.

Згідно з матеріалами розслідування, посадовці міськради організували схему, за якою значні суми, призначені для відновлення інфраструктури та інших важливих об’єктів міста, перерозподілялись через фіктивні тендери та завищені кошториси на виконання робіт. Зокрема, основними виконавцями цих проектів були підконтрольні компанії, що мали зв'язки з керівниками міськради та мали можливість отримувати значні державні замовлення без належної конкуренції.

Центральною ланкою схеми виступає приватне підприємство ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», яке систематично отримує підряди на капітальні та відновлювальні роботи у Харкові, зокрема в районах, що зазнали значних руйнувань, таких як Салтівка. Перемоги цього підприємства у тендерах мають ознаки штучно створеної монополії, оскільки умови закупівель виписуються таким чином, щоб усунути реальних конкурентів.

Показовим є приклад тендерів на загальну суму понад 155 мільйонів гривень на вулиці Бучми. У вимогах до учасників було закладено необхідність підтвердження річного доходу за 2024 рік на рівні не менше 90 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Фактично це означало обов’язкову наявність обороту майже 140 мільйонів гривень, що автоматично відсікає малий і середній бізнес та відкриває шлях компаніям із формальними або штучно сформованими фінансовими показниками.

Окрему увагу привертає завищення цін у кошторисах. Вартість будівельних матеріалів у документації перевищує ринкову в два–три рази. Так, ґрунтовка Eco Prim Grip Plus у проєктній документації оцінюється у 511 гривень за кілограм, тоді як реальна ринкова ціна становить близько 277 гривень. Аналогічна ситуація зі шпаклівкою Promix Finish Plus, де ціна у кошторисах перевищує ринкову більш ніж удвічі. Такі завищення дозволяють формувати багатомільйонні «надлишки», які згодом виводяться з бюджету.

Договори, укладені з ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», містять положення про так звану динамічну ціну та можливість односторонньої зміни планів фінансування. Ці умови створюють ідеальний механізм для коригування сум уже після підписання контрактів, що унеможливлює ефективний контроль і відкриває простір для зловживань.

Особливої гостроти ситуації додає той факт, що зазначене підприємство вже фігурувало у висновках Державної аудиторської служби, де йшлося про нікчемність окремих договорів, укладених із порушенням тендерного законодавства. Незважаючи на це, компанія й надалі отримує великі підряди на відбудову міста.

Мова йде не лише про бюджетні втрати. Йдеться про кошти Європейського Союзу, виділені на відновлення України під час повномасштабної війни. Системне розкрадання цих ресурсів становить пряму загрозу міжнародній довірі до України та ставить під сумнів прозорість використання допомоги західних партнерів.

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.