Восени різко зростуть ціни на продукти: що подорожчає найбільше

Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко активно розставляє своїх людей на ключові посади в Офісі Генерального прокурора, що ставить під сумнів її роль у низці гучних антикорупційних розслідувань. Вона не лише зміцнює свою політичну позицію, але й забезпечує свою команду впливовими посадовими місцями, що згодом призводить до низки скандалів та розслідувань. Одним із останніх таких призначень став випадок з Даниїлом Юрійовичем Труніним — вихідцем з Київської міської прокуратури, якого Вдовиченко поставила на посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

Трунін, як і багато інших представників команди Вдовиченко, привернув увагу правоохоронців після призначення. Останнім часом з'ясувалося, що кілька осіб, які були набрані або підвищені за її безпосередньої участі, стали фігурантами масштабних антикорупційних розслідувань. Дії цих осіб викликали підозри щодо можливих зловживань службовим становищем та порушень етичних стандартів.

Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП вже дають свої результати.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.

Сімейне Майно та Фінансові Трансакції: Розгляд Інвестицій Бабичів і Супутників

У висновках статті важливо відзначити наступне:

• Родина Бабичів, особливо Ірина Бабич, показала значне зростання їхнього майнового стану за останні роки, вклавши в нерухомість і автівки.

• Однак, їхні доходи та придбане майно, зокрема, квартири та земельні ділянки, викликали підозри щодо їхньої легальності, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило їх у надмірному збагаченні.

• Інші особи, які придбали майно від Бабичів, також потрапили під обстріл критики та підозр.

• Схожі випадки надмірного збагачення зафіксовані і в інших регіонах України, що свідчить про ширше поширення цього явища і можливу потребу в подальших заходах по боротьбі з корупцією.

• Судові суперечки та розслідування продовжуються, що вказує на необхідність подальшого контролю та ретельного аналізу фінансових транзакцій цієї родини та інших залучених осіб.