У селі Липники невідома істота напала на курей і залишила їх без голів

Дійсно, заморожування війни з Росією стає все більш ймовірним сценарієм, зазначає аналітик Валерій Пекар. Українське суспільство тепер стає перед важливим завданням — проаналізувати й оцінити цей сценарій, визначити його прийнятність та обговорити можливі поступки в такому випадку.

У своїх аналізах щодо можливих сценаріїв на 2024-2025 роки, я чітко підкреслював, що інерційний сценарій, тобто той, яким зараз розвивається ситуація, є найгіршим для України. Це сценарій війни на виснаження зі втратою західної підтримки і внаслідок цього, значною втратою здатності протистояти. Проте, найімовірнішим сценарієм я називав не саме цей. Це відносно нестандартна ситуація, оскільки зазвичай інерційний сценарій є найбільш ймовірним. Але за умови дії потужних сил, що прагнуть змінити хід подій та перейти на кращий сценарій, інерційний сценарій втрачає ймовірність. І саме таку ситуацію ми спостерігаємо зараз. Найбільш ймовірним сценарієм я називав другий — сценарій заморожування війни, який ще нещодавно виглядав малоймовірним. Адже як саме проти замороження війни були спрямовані як українське суспільство, так і сам Путін, який обрав сценарій війни на виснаження.

Пройшло лише три місяці, і вже зараз можна відчути в повітрі наявність другого сценарію. Хоча він і залишається неприйнятним як для українського суспільства, так і для російського керівництва, але водночас він дуже важливий для Америки та Європи. Замороження війни необхідне європейській індустрії для збільшення оборонної потужності. Це також необхідно для європейських лідерів, щоб підготувати свої суспільства до можливих змін. Такий сценарій вигідний Байдену для його іміджу миротворця, тоді як Трамп може використовувати його для критики Байдена та вирівнювання невдач, спричинених неефективною міжпартійною боротьбою. Водночас цей сценарій дуже важливий для всіх українських політиків, які сподіваються на перемогу на майбутніх виборах.

Але обидва головні противники цього сценарію також не впевнені в своїй позиції. Українське суспільство в цілому не готове прийняти категоричну необхідність мобілізації. Політики зволікають з прийняттям важливих рішень, і ми не бачимо значного тиску суспільства для прискорення цього процесу. Також слід зазначити, що люди, які перебувають на передовій, не є безмежно міцними чи стійкими, і навіть голос мільйонів їхніх родичів не почути в рамках загального марафону. Те саме можна сказати і про Путіна, який, незважаючи на продовжену агресивну риторику, видає суперечливі сигнали. Ми не маємо достатньої інформації про реаль

Під цією складною картинкою стоїть Китай. Навіть у своїй стратегії виграшу він має відведене місце для будь-яких варіантів розвитку чи завершення конфлікту, проте нам не відомо, чи не вважає Китай перемогу через перемир'я більш привабливою. Ймовірно, що так, оскільки країна зіткнулася з економічними проблемами, вирішення яких ускладнює військовий конфлікт.

Варто згадати, що сценарій замороження війни передбачає другу фазу агресії через певний період часу після відновлення Росією своїх здатностей та аналізу помилок першої фази. Це може призвести до ще більших руйнівних наслідків. Для того, щоб підготуватися до цього, Україна та Росія повинні активно готуватися до цієї фази — Україна з підтримкою Заходу, а Росія з підтримкою Китаю.

Проте успіх української підготовки залежатиме від результатів майбутніх виборів. Перемога модернізаторів та прискорена модернізація армії та державних інститутів може уникнути другої фази війни, тоді як перемога популістів може призвести до недостатньої підготовки та втрати державності, що відповідає стратегічним цілям Путіна.

Отже, ймовірно, найближчим часом сторони будуть підштовхувати до замороження конфлікту, перемир'я та подібних заходів. Українському суспільству негайно потрібен відкритий та щирий діалог з трьох ключових питань:

• Чи прийнятне заморожування в умовах, коли Україні бракує зброї, мобілізація сповільнюється, є можливість проведення виборів, але існує ризик порушення перемир'я Росією та приходу до влади в США тих, хто налаштований на роззброєння України та Європи. Іншими словами, на користь кого працює час — нашу чи ворогів.

• Якщо відповідь на перше питання позитивна, то які межі необхідно встановити для збереження національних інтересів? Очевидно, що наявність таких меж необхідна, але також необхідно зрозуміти, що в непростих умовах деякі компроміси необхідні.

• Якщо відповідь на перше питання негативна, як уникнути поразки та забезпечити перемогу? Важливо розпочати цей діалог з обговорення того, що насправді означає перемога і поразка, а також з'ясувати, чи є загальне розуміння цих термінів у суспільстві.

У висновках можна зазначити наступне:

• Українське суспільство стоїть перед важливими виборами щодо подальшого розвитку ситуації з Росією. Необхідно активно обговорювати можливі варіанти виходу з конфлікту та їхні наслідки.

• Роль Китаю в контексті конфлікту також варто враховувати, оскільки він може мати великий вплив на подальші події.

• Необхідно провести відкритий та щирий діалог українського суспільства з трьох ключових питань: прийнятність замороження конфлікту, встановлення червоних ліній та підготовка до можливих наступних етапів конфлікту.

• Важливо зрозуміти, що перемога або поразка в конфлікті можуть мати різні форми, і необхідно знати, що саме має на увазі суспільство, говорячи про ці поняття.

Загальний висновок полягає в тому, що діалог та обговорення різних варіантів виходу з конфлікту є необхідними для забезпечення мирного та стабільного майбутнього для України.

Якість нічного відпочинку визначає не лише настрій наступного дня, а й здатність організму протистояти хворобам, регулювати гормональний фон, підтримувати здорову вагу та ефективно відновлювати тканини. Значну роль у цьому процесі відіграє харчування: їжа, яку споживаємо протягом дня та безпосередньо перед сном, може або полегшувати засинання, або серйозно погіршувати сон. Фахівці з видання Prevention проаналізували поради дієтологів і виділили низку продуктів, здатних стати природними помічниками для нічного відпочинку.

Магістр наук і дієтолог Кортні Коу підкреслює, що сон — це не пасивний стан. Уночі організм проводить велику роботу: відновлює м’язові волокна, регенерує тканини, синтезує важливі білки й активізує гормональні механізми, які впливають на наші емоції, апетит та енергетичний баланс. Тому харчові звички безпосередньо визначають, наскільки ефективно запускаються ці процеси.

Одним із найцікавіших природних «помічників» сну експерти називають кислий вишневий сік. Він є природним джерелом мелатоніну — гормону, який запускає цикл «сон–неспання». Дієтолог радить спробувати замінити вечірні добавки мелатоніну на склянку вишневого соку перед сном і подивитися, чи стане засинати легше.

Корисними для нічного відпочинку є й продукти, багаті на магній — мигдаль, кеш’ю, гарбузове насіння. Магній допомагає розслабити м’язи та підтримує стабільний рівень цукру в крові вночі, що знижує ризик нічних пробуджень. Гарбузове насіння, додатково до магнію, містить триптофан — амінокислоту, з якої в організмі синтезуються серотонін і мелатонін, тобто речовини, безпосередньо пов’язані зі спокоєм та сном.

Схожим чином працює й індиче м’ясо. Воно містить триптофан, який допомагає тілу виробляти нейромедіатори, що впливають на сон і розслаблення. Хоча триптофану там небагато, легка вечеря з індичкою може стати м’яким «тоном до сну», особливо якщо не перевантажувати шлунок важкою їжею.

Окрему увагу дієтологи приділяють молочним продуктам. Тепле молоко як засіб від безсоння — не міф, зазначає Кортні Коу. Молоко й кисломолочні продукти містять триптофан і казеїн — білок повільного засвоєння, який допомагає вирівнювати рівень цукру в крові вночі та може сприяти глибшому, стабільнішому сну.

До напоїв, що асоціюються зі спокоєм, належить і ромашковий чай. Ромашка містить апігенін — антиоксидант, який зв’язується з рецепторами в мозку та викликає легку сонливість. Дослідження 2024 року в журналі Complementary Therapies in Medicine показало, що ромашковий чай може допомагати швидше засинати та спати спокійніше, тож чашка теплого напою ввечері може стати безпечною альтернативою «важкій артилерії» у вигляді снодійних.

Ще один простий продукт, який варто недооцінювати, — яйця. Одне яйце містить близько 83 мг триптофану, а це приблизно чверть добової потреби. Така кількість підтримує синтез серотоніну та мелатоніну й може працювати на якісніший сон, особливо якщо вживати яйця як частину збалансованого раціону.

Для тих, хто погано переносить молочні продукти, дієтологи радять звернути увагу на кіноа. Ця крупа містить і білок, і триптофан, тож порція кіноа на вечерю може бути доброю рослинною альтернативою, допомагаючи організму природним чином перейти до фази відпочинку.

Серед «нічних союзників» сну називають і жирну морську рибу — тунця, лосося, скумбрію. Вона багата на омега-3 жирні кислоти, які беруть участь у регуляції серотоніну і підтримують здатність організму розслаблятися. Регулярне вживання такої риби вдень або ввечері асоціюють із кращою якістю сну.

Неочевидний учасник цього списку — темний шоколад. Він містить антиоксиданти та омега-3 і, за даними журналу Nutrients, при вживанні вранці може допомагати нормалізувати циркадні ритми та підтримувати метаболічне здоров’я. Водночас через наявність кофеїну темний шоколад краще їсти в першій половині дня, а не перед сном.

Експерти наголошують: жоден продукт сам по собі не вилікує хронічне безсоння, але правильні харчові звички, разом із гігієною сну — відмовою від ґаджетів перед сном, регулярним режимом, провітрюванням кімнати — можуть суттєво покращити нічний відпочинок.

Якщо ж порушення сну тривають довго, заважають працювати і відновлюватися, фахівці радять не обмежуватися «вишневим соком і ромашкою», а звернутися до лікаря.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На сьогодні в Україні залишилось близько 14 мільйонів працездатних осіб, але значна частина з них працює у різних секторах економіки з різним рівнем зайнятості. З цієї кількості приблизно 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі, сплачуючи податки, а близько 3 мільйонів отримують заробітну плату з бюджету. Сюди входять працівники в секторі безпеки та оборони, що забезпечують стабільність країни.

Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, в Україні зараз налічується близько 8 мільйонів економічно неактивних осіб — людей, які з різних причин не мають роботи. Бережна підкреслила, що уряд має сконцентрувати зусилля на активізації цих громадян, адже їхнє залучення в економіку є критично важливим для підтримки економічної стабільності.

В умовах війни питання мобілізації стало ще актуальнішим. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 98% повісток були надіслані людям, які не сплачують податків. Однак Пендзин звернув увагу, що розсилкою повісток займались територіальні центри комплектування (ТЦК) та Міністерство оборони, а не Державна податкова служба, яка не має доступу до бази платників податків.