У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними джерела, Росія значно збільшила обсяги виробництва своїх ракет у кілька разів. Це дозволяє Кремлю активніше застосовувати далекобійні боєприпаси в атаках по українських об’єктах, зокрема, по критичній інфраструктурі та військових цілях. Такі удари вже стали однією з основних тактик російської армії в агресії проти України.

Збільшення виробництва ракет означає, що Росія планує продовжувати кампанію з інтенсивними ракетними обстрілами, намагаючись зламати оборону України та послабити її економіку і енергетичну інфраструктуру.

Крім того, важливим фактором є постачання ракетних систем і боєприпасів від Північної Кореї, яке продовжує активно підтримувати Росію. За даними розвідки, КНДР надає Росії ракети та ракетні системи дальньої та середньої дальності, що дозволяє Кремлю нарощувати потенціал для більш масштабних атак на територію України.

Такі постачання можуть значно підвищити ефективність російських ударів, оскільки ракети з дальністю, що перевищує звичайні боєприпаси, можуть досягати глибших регіонів України та посилювати загрозу для її національної безпеки.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Я не вважаю себе в праві давати поради Україні, адже я не є її громадянином. Але, на основі того, що я досліджую і обговорюю зі своїми колегами, важливо не фетишизувати членство в НАТО. Це не повинно бути самоціллю,” — підкреслює Лузін.

За словами Лузіна, Україні вже є союзником НАТО і найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. “Українська армія, ще до 2022 року, переходила на стандарти НАТО. Це стосується не тільки зброї, але й освіти та підготовки,” — додає він.

Лузін вказує на приклад Фінляндії та Швеції, які швидко вступили до НАТО завдяки десятиліттям співпраці з Альянсом. “Фінляндія і Швеція вже де-факто були союзниками НАТО, і коли виникла необхідність, вони отримали де-юре статус,” — пояснює експерт.

“Не можна забувати про Боснію і Герцеговину, яка з 2010 року має статус кандидата, але реальних зрушень не відбувається через політичні та економічні труднощі. Найголовніше — це не запрошення вступити, а внутрішні реформи та розвиток,” — зазначає Лузін.

Він також проводить паралелі з іншими країнами, які не є членами НАТО, але мають тісні зв’язки з Альянсом. “Ізраїль і Австралія не є членами НАТО, але це союзники Заходу. Південна Корея і Японія також пройшли довгий шлях економічного та військового розвитку, щоб стати справжніми партнерами США,” — додає Лузін.

Лузін підкреслює, що важливо зосередитися на внутрішніх перетвореннях, а не тільки на формальних аспектах членства.

“Не варто фетишизувати членство в Альянсі чи ПДЧ. Справжня мета — це внутрішні зміни та розвиток,” — резюмує він.

Важливо зосередитися на внутрішніх реформах та перетвореннях, які зроблять країну сильнішою і більш незалежною, незалежно від формального статусу в Альянсі. Це довгий шлях, який потребує значних зусиль, але саме він приведе до справжнього партнерства і безпеки для України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У серпні 2024 року врожай зернових зібрано менший, що зумовлено передусім початком збору ярих культур, у яких через несприятливі погодні умови у період вегетації та дозрівання сформувалася нижча урожайність

Станом на 29 серпня 2024 року врожай зернових та зернобобових культур склав 28,7 млн тонн, що трохи менше порівняно з 29,2 млн тонн на ту ж дату попереднього року.

Урожайність становила 42,2 ц/га проти 43,9 ц/га в минулому році, а площа обмолоту збільшилася до 6,8 млн га порівняно з 6,6 млн га відповідно.

Варто зазначити, що врожай станом на серпень 2024 року зменшився на 1,6% у порівнянні з минулим роком, хоча кількість засіяних територій цьогоріч збільшилась на 3%.

Українські аграрії засіяли 2,8 млн га озимих культур, з них 1,8 млн га – зернові. Лідери по сівбі озимих зернових – Волинь, Полтавщина, Кіровоградщина та Тернопільщина.