У Києві викрили шахрайську схему на 56 млн грн

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, обстріли розпочалися ввечері 17 листопада та тривали до ночі. З території Воронезької області росія випустила по Сумщині дві балістичні ракети “Іскандер-М”. Крім того, було застосовано керовану ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору Курської області.

Окрім ракетного обстрілу, з Курщини було випущено 11 безпілотних літальних апаратів, включаючи ударні дрони типу “Shahed”. Вісім із них вдалося збити силам ППО у Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. Три дрони, на жаль, було втрачено через складні погодні умови та інтенсивність атаки.

Завдяки оперативній роботі Повітряних сил України, вдалося уникнути значних руйнувань та жертв. Однак атака вчергове підтверджує, що росія продовжує цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

“Ми готові до захисту від подібних ударів і продовжуватимемо посилювати систему ППО для захисту наших міст,” — зазначили в Офісі Президента.

Це вже не перша масована атака на українські регіони в останні тижні. Ворог намагається вивести з ладу критичну інфраструктуру перед зимовими холодами, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням у багатьох містах.

Українські сили ППО продовжують ефективно відбивати ворожі атаки, однак у зв’язку з інтенсивністю обстрілів у країні можливі тимчасові проблеми з електропостачанням та зв’язком.

Україна готується до нових можливих атак і продовжує зміцнювати оборонні можливості. Влада закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій і слідувати вказівкам місцевих органів управління у разі повітряних тривог.

Варто пам’ятати про важливість дотримання правил безпеки під час повітряних тривог і за можливості ховатися у спеціально облаштованих укриттях.

В Україні прогнозують подорожчання пального, однак причини цього явища не пов'язані з можливими перебоями в постачанні через трубопровід з Словаччини та Угорщини. Основними факторами, що впливають на ціну пального, є коливання валютного курсу та ситуація на світовому нафтовому ринку. Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін поділився своїми прогнозами в соціальних мережах, пояснюючи, що зміна курсу національної валюти прямо впливає на вартість імпорту, а отже й на кінцеву ціну пального для споживачів.

З його слів, процес коригування курсу гривні став одним із основних чинників, що безпосередньо позначається на вартості енергоносіїв. Вартість пального в Україні формується з кількох компонентів, і саме зміни в валютному курсі роблять імпортне паливо дорожчим. Крім того, на глобальних ринках нафта також піддається коливанням через політичні та економічні фактори, що також сприяє зростанню цін на пальне.

Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

«Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

«Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.