У справі нардепки Марченко свідок розповів, як передавав $6 тисяч хабаря

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершило досудове розслідування у справі, що стосується одного з найвищих посадовців країни — голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. За інформацією слідчих, справа пов'язана з не задекларованими об’єктами нерухомості та автомобілем, які, за даними НАБУ, належать або перебували у користуванні самого Кириленка чи його близьких осіб. В електронній декларації за 2024 рік були умисно приховані 20 об'єктів нерухомості, а також автомобіль BMW X3, оформлений на родичів посадовця.

Слідство вважає, що це було зроблено з метою уникнення відображення фактичного майна, що могло б вплинути на прозорість декларації та порушити етичні стандарти високопосадовця. Тепер справа направлена до суду, і відповідно до чинного законодавства, Кириленко може понести відповідальність за неправдиві дані в декларації, що є порушенням антикорупційного законодавства України.

До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

шість квартир у Києві та Ужгороді;

житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

дві земельні ділянки;

два гаражні бокси; шість паркомісць;

три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала свідком вражаючого витоку громадської активності, набравши 25 тисяч голосів усього за 3 дні. Важливо підкреслити, що ініціатор петиції пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після початку повномасштабної війни. Це особливо цікаво в контексті порівняння зі схожою петицією від народного депутата Дубінського, яка набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, та ще й з підтримкою великих телеграм-каналів. Незважаючи на це, петиція вже 4,5 місяці знаходиться на розгляді від Президента. Цей приклад свідчить про те, як сьогоднішня ситуація демонструє зростаючу готовність українців активно залучатися до громадських ініціатив, зокрема шляхом підтримки петицій, що важливі для суспільства. Якщо восени 2023 року українці не проявляли поспішності у підтримці мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, такі петиції здатні набирати голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні країни.

Громадська активність в Україні набирає обертів, як свідчать результати петиції про мобілізацію правоохоронців та державних службовців, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні.Ініціатива з пропозицією надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим зі Збройних Сил України є важливим кроком у підтримці військовослужбовців та їхнього включення у цивільне життя після завершення військової кар'єри.Порівняно зі схожими ініціативами, які потребували значно більшого часу для набору необхідної кількості голосів, ця петиція демонструє зростаючу готовність громадян приймати активну участь у формуванні державної політики та вирішенні актуальних суспільних питань.Важливою тенденцією є збільшення швидкості мобілізації суспільства через використання онлайн-платформ та соціальних мереж для залучення громадян до активної участі в громадських ініціативах.Цей приклад свідчить про зростаючу важливість громадського контролю та участі у формуванні політики, що відображає розвиток громадянського суспільства в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зазначається, що Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до угоди в серпні, але були зірвані вторгненням України в Курськ, повідомили джерела видання, серед яких були і високопоставлені українські чиновники.

Є дуже ранні переговори про потенційний перезапуск чогось. Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об’єктів,

Видання пише, що угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни з того часу, як російський диктатор володимир путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність росії брати участь у ширших мирних переговорах.

За словами високопоставленого українського чиновника, москва та Київ уже скоротили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного за останні тижні в рамках домовленості, досягнутої їхніми розвідувальними службами.

У 2024 році росія застосувала понад 1000 засобів ураження проти енергетичних об’єктів України. Втрати енергетичних потужностей перевищують 9 ГВт, що еквівалентно забезпеченню електроенергією чотирьох країн ЄС.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За її словами, ключовим фактором для підвищення цін є зростаючий попит на нерухомість, особливо у західних регіонах України. Водночас зниження ризиків для покупців та стабільний попит на об’єкти, які активно будуються, стали основою для “планового підвищення” вартості житла.

Основні чинники росту цін на нерухомість:

Крім цих об’єктивних причин, існують також приховані фактори, як-от вартість підключення об’єктів до інженерних мереж, інвестиції в благоустрій території та витрати на дозвільні документи.

Прогноз на 2025 рік:

У 2024 році середнє зростання вартості новобудов в Україні становило від 10% до 15%. Однак ці показники можуть значно зрости в 2025 році, що в результаті призведе до подорожчання квадратного метра на 20-25%. Наприклад, двокімнатна квартира комфорт-класу в Ужгороді, що на етапі початку будівництва коштувала 2-2,5 мільйона гривень, може подорожчати до 2,8 мільйона гривень до кінця 2025 року.

Попит на нерухомість у західних регіонах:

Попит на житло в західних регіонах України, зокрема в Києві, Львові та Ужгороді, активно зростає. Це обумовлено розвитком первинного ринку нерухомості та збільшенням кількості інвесторів, які розглядають нерухомість як надійний спосіб збереження капіталу.

Зокрема, високий попит спостерігається в передмістях великих міст, де покупці прагнуть знайти житло в екологічно чистих районах із добре розвиненою інфраструктурою.

Інвестування в нерухомість:

Як зазначають експерти, інвестори все частіше обирають нерухомість як один із найнадійніших способів збереження капіталу в умовах економічної нестабільності та девальвації гривні. Купівля квартир на ранніх етапах будівництва дає можливість не тільки зберегти кошти, а й примножити їх, оскільки ціна квадратного метра зростає разом із завершенням будівництва об’єкта.