У справі загибелі пілота Меся проводять 11 експертиз

Українські ЗМІ розкрили складну схему незаконного ввезення нафтопродуктів з території Білорусі до України. Згідно з технічними регламентами, імпорт палива з Білорусі та Росії, а також юридичних осіб з цих країн, є забороненим після введення військового стану. Однак розслідування відбулися наступні факти: українські компанії можливо були залучені до складних схем, які передбачали постачання білоруського палива через Латвію та Естонію за допомогою підроблених документів. Журналісти з "Радіо Свобода" повідомили, що українські компанії використовували фальшиві литовські сертифікати для ввезення палива з Латвії та Естонії.

У результаті розслідування, згідно з даними Української енергетичної митниці, компанія "Юма Трейд" перемістила 50,3 тонни дизельного палива з Естонії в Україну. Реєстрація була здійснена за сертифікатом якості литовської компанії Orlen Lietuva, який, виявилося пізніше, був підроблений.

Додатково, з митними документами стало відомо, що з 29 грудня 2022 року до 1 березня 2023 року підприємство, отримавши "незаконно шляхом" документ, ввезло майже 300 тонн дизельного пального невідомого походження з невідомими фізико-хімічними характеристиками. За кожну таку поставку директору української компанії накладався штраф у розмірі 50% ціни нафтопродуктів.

Журналісти також повідомляють, що компанія Orlen Lietuva, згідно з рішеннями українських судів, була свідома використання її підроблених сертифікатів, проте не відомо, чи зверталася вона до литовських правоохоронних органів.

Крім того, за даними латвійських ЗМІ, перевезенням палива в порти Балтики займалися кіпрські компанії, одна з яких — Balticpetroleum LTD, зареєстрована в Лімасолі на ім’я громадянина Латвії Армандса Садаускаса. Коли Латвія дізналася про такий спосіб постачання палива з Росії, компанії почали стверджувати, що вони здійснювалися за попередніми контрактами, а пізніше — з Казахстану.

Білоруське паливо, як встановили журналісти, доставлялося морем з естонського порту Мууга до латвійського порту Рига, де воно зберігалося та перероблялося на території вільної економічної зони ТОВ Pars Terminals.

Українські ЗМІ розкрили високоризиковану схему незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі до України, яка включала використання танкерів під різними прапорами, в тому числі і під російським, а також під прапором Мальти. Постачання нафтопродуктів перевантажувалися в бензовози або автомобільні цистерни у порту Риса, що потім транспортувалися в Україну автомобільним транспортом.

У процесі розслідування виявлено, що до 1 січня 2023 року державне підприємство Operail відмовилося від перевезення вантажів з Росії та Білорусії, але продовжило перевозити вантажі з інших країн через їх території.

Один із районних судів Києва оштрафував керівника українського ТОВ "Юма Трейд" на суму понад мільйон гривень за порушення митних правил ввезення дизельного палива на територію України. Це свідчить про серйозні порушення законодавства та можливі негативні наслідки для українських компаній, що брали участь у схемі.

Українська компанія "Юма Трейд", яка діє на ринку з 2018 року, показала значний зростання доходів під час війни, але у 2023 році її чистий прибуток знову знизився.

Порушення законодавства у сфері постачання палива стало серйозною проблемою, яка потребує негайного втручання. Забезпечення безпеки та економічної стабільності вимагає проведення ретельного розслідування та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Українські компанії, використовуючи ці схеми, свідомо порушували законодавство. Судові рішення та розслідування показують, що сертифікати на паливо були підробленими, а поставки могли мати російське або білоруське походження. Ця неправомірна діяльність створює потенційні загрози для безпеки та економіки країни. Тому надзвичайно важливо провести ретельне розслідування цих випадків і вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Українські компанії брали участь у складних схемах незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі та Росії.Ці схеми включали використання підроблених сертифікатів і можливість постачання палива з російським або білоруським походженням.Порушення законодавства у сфері постачання палива створює потенційні загрози для безпеки та економіки України.Необхідно провести ретельне розслідування цих випадків та вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Це звернення підняло важливі питання щодо етики керівництва та умов служби в українській армії. Воно також підкреслило необхідність прозорості та відповідальності у військових структурах.

Катерина Поліщук зазначила, що більше року вона, як парамедик, перебувала в зоні бойових дій разом із 59 ОМПБр ім. Якова Гандзюка. Вона підкреслила, що під час їхньої співпраці бригадою командували Вадим Олегович Сухаревський та Максим Олександрович Стеценко, які були професіоналами своєї справи.

Однак, як зазначила військовослужбовиця, через посадові рішення та “родинні зв’язки” вищого військового керівництва Богдан Шевчук був призначений командиром 59 ОМПБр у квітні 2024 року. “Оскільки тисячі військовослужбовців досі залишаються виконувати бойові завдання в зоні ведення бойових дій під керівництвом Шевчука, прошу Вас, пане Верховний Головнокомандувачу, звернути увагу та провести службову перевірку за фактами злочинних наказів, свідомої недбалості, нехтування життям та здоров’ям особового складу, дій, що призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад, егоїзму, сліпого кар’єризму, усунення всіх “незгодних” командирів, пригнічення бойового духу та приниження особового складу повною байдужістю до основної мети військовослужбовців та його, як командира, у війні з ворогом”, — наголосила вона.

Катерина підкреслила, що через нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука, вона була змушена припинити співпрацю з цією бригадою. Однак, за її словами, не всі військовослужбовці мають можливість залишити бригаду через злочинні накази, які спрямовані лише на “здобування додаткових зірочок цією людиною”.

“Прошу вжити заходів та усунути від прийняття важливих військових рішень людей, які не зацікавлені у збереженні особового складу, виконанні завдань та перемозі. Військова честь та честь офіцера — не пусті слова. Принаймні такими вони не повинні бути”, — додала вона.