Родич скандального львівського експрокурора Ільницького утруднював діяльність ТЦК: його затримали

Офіс генерального прокурора України відкрив кримінальні провадження стосовно батька та брата Марії Вдовиченко, яка обіймає посаду заступниці генерального прокурора. За даними слідства, родичі високопосадовиці мають громадянство Російської Федерації та підтримують зв’язки з представниками окупаційної адміністрації, що створює підстави для серйозних юридичних підозр і суспільного резонансу.

За інформацією Центру протидії корупції, брат посадовиці, Олександр Левандовський, фігурує у кримінальній справі, відкритій за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. Йдеться про підозру у державній зраді, що передбачає умисні дії на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України. Слідчі вивчають його контакти з представниками російських структур та можливу передачу інформації, що могла бути використана ворогом.

Розслідувачі з’ясували, що Олександр Левандовський до 2014 року був заступником Феодосійського військового прокурора України. Після окупації Криму він отримав російський паспорт та приєднався до військової прокуратури РФ. Батько Марії Вдовиченко має бізнес в окупованому Криму, російське громадянство та паспорт, а також активи на підконтрольній Україні території. Водночас у декларації Вдовиченко зазначено лише українське громадянство батька.

Зауважимо, що Марія Вдовиченко підписує процесуальні документи у кримінальному провадженні щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який підозрюється у нібито пособництві Росії.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.