У Сумській області іноземці з Колумбії знищують ворога разом із ЗСУ

Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування щодо можливого незаконного збагачення заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького після публікації розслідувальним проектом “Схеми” інформації про його розкішні маєтки. Згідно з повідомленням прес-служби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ініціатива щодо цього розслідування була оголошена 13 травня, і наразі детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування.

У той же час, Верховна Рада України запросила генерального прокурора Андрія Костіна для пояснення щодо майнового стану його заступника. Депутати висловили зацікавленість у тому, як Дмитро Вербицький зміг придбати дороге майно, не маючи відповідних доходів.

“На сьогоднішній день відсутні деталі, проте існують підстави для подальших перевірок. Тому важливо почути пояснення від Костіна та з’ясувати, яким чином в його офісі контролюються дії Вербицького”, – заявив один з народних депутатів, Олексій Гончаренко.

Відповідно до інформації, Верховна Рада прийняла рішення викликати генерального прокурора на засідання 18 травня для отримання необхідних пояснень.

В першому розслідуванні журналістського проекту “Схеми” зазначалося, що Дмитро Вербицький оселився у таунхаусі котеджного містечка “Конік” у Києві. Цю нерухомість його племінник, виконуючи доручення для одеського бізнесмена, придбав за ціною, яка в шість разів менша за ринкову вартість, що є очевидною підозрою на корупційні схеми.

У другому розслідуванні “Схема” висвітлила історію Крістіни Ільницької, яка є дівчиною Вербицького. У 2024 році вона стала власницею нового автомобіля Porsche та 3-поверхового котеджу також у містечку “Конік”. Загальна вартість цих активів становить не менше 52 мільйонів гривень, в той час як її дохід складає трохи більше 360 тисяч гривень на рік. В коментарі для журналістів Вербицький стверджує, що не фінансував покупки Ільницької і їхні стосунки не мають сімейного характеру.

Однак є цікавий аспект: згідно з даними системи фотофіксації автодорожнього руху “Безпечне місто”, протягом квітня та травня цього року разом з Ільницькою на Porsche їздив і сам Дмитро Вербицький – то як водій, то як пасажир. Вони пересувалися містом на цьому автомобілі, включаючи день покупки котеджу Ільницької. За фотографіями з системи видно, що заступник генпрокурора також використовував цей автомобіль для переміщень у Києві.

На народного депутата України 8-го скликання Роберта Горвата оголошено підозру у незаконному одержанні компенсації за проживання у готельному номері в столиці. Всього йому виплачено 914 тисяч гривень за цей період.

Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Горвату в незаконному заволодінні понад 320 гектарами земель державного підприємства, що спричинило збитки на суму 123 мільйони гривень для України.

17 червня Європейський союз утворив комісію з протидії корупції та запобігання недобросовісному використанню західної допомоги, яка надається Києву. Ця ініціатива стосується зокрема €50 мільярдного пакету допомоги, передбаченого до 2027 року.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.

Після понад трьох років перебування в російському полоні на Батьківщину повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Назар Далецький. 46-річний захисник є уродженцем села Великий Дорошів Куликівської громади на Львівщині. Його повернення стало справжнім потрясінням і водночас великою радістю для родини, побратимів і всієї громади, адже тривалий час чоловіка вважали загиблим.

Через відсутність будь-якої інформації про долю бійця та роки невідомості Назаря Далецького офіційно зарахували до полеглих. У громаді з усіма почестями відбувся похорон, люди прощалися із захисником, не знаючи, що він живий і продовжує боротися за життя в неволі. Для родини це були роки болю, втрати й тиші, яку важко витримати, коли немає відповідей.

«З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

Ключові елементи військового обліку:

Делегація, що складається з високопоставлених чиновників розвідки і військових, відвідала Україну після того, як минулого тижня провела брифінг для представників НАТО в Брюсселі з приводу відправки військ Північної Кореї.

«Ми вживемо необхідних заходів у співпраці з міжнародним співтовариством, ґрунтуючись на доповідях групи», – сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен.

Він, мабуть, мав на увазі, що Сеул розглядає можливість відправки групи спостерігачів в Україну для моніторингу північнокорейських військ, розгорнутих на підтримку Росії.

Радник з національної безпеки Сін Вон Сік заявив, що таке відрядження було б необхідне Південній Кореї для розуміння сучасних військових дій.

Очікується, що в разі відправки група спостерігачів складатиметься з військових і співробітників розвідки і, можливо, візьме участь в аналізі бойової тактики Північної Кореї і допитах полонених військовослужбовців.

На тлі зростаючих побоювань щодо можливої участі північнокорейських військ у бойових діях проти України, Південна Корея пообіцяла вжити «поетапних заходів» у відповідь на рівень військового співробітництва між Росією і Північною Кореєю.