У Сумській області затримали жінку за спробу продажу немовляти

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Ключові елементи військового обліку:

Нарожний пояснив, що російська промисловість значною мірою залежить від нафтопродуктів, а технологій для будівництва НПЗ у Росії насправді немає. “Найближчий партнер, який може їм допомогти — це Китай, але навіть Китай остерігається ризику потрапити під вторинні санкції США, якщо почне будувати нафтопереробні заводи для Росії”, — зазначив він.

Експерт також акцентував увагу на тому, що, якщо НПЗ буде знищено, він не зможе відновити свою роботу. Відстань до НПЗ, що став мішенню, складає близько 1800 км по прямій, але з огляду на необхідність облітати військові об’єкти та системи ППО, фактична відстань може перевищувати 2000 км. Нарожний зазначив, що українські Збройні Сили мають у своєму розпорядженні різноманітні моделі далекобійних дронів, які здатні завдавати удари на таких відстанях.

Відповідаючи на запитання про можливість того, що атаки на російські НПЗ свідчать про відсутність домовленостей між Україною та Росією, Нарожний висловив думку, що це може бути спробою примусити ворога до переговорів. “Українці демонструють, що ми маємо можливість завдати удару по їхніх критично важливих об’єктах, і це може підштовхнути Росію до пошуку компромісу, особливо напередодні опалювального сезону, коли вони накопичують крилаті ракети”, — зазначив він.

Таким чином, удари по російських НПЗ можуть не лише послабити економіку агресора, але й стати важливим інструментом в арсеналі українських сил у боротьбі за свою енергетичну незалежність.