У Супрунівці на Полтавщині згорів автомобіль: на місці виявили обгоріле тіло чоловіка

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала ключовим інструментом управління об’єднаною командою під час масштабних навчань НАТО REPMUS 2025, що пройшли цього року. Цей інноваційний комплекс, розроблений українськими фахівцями, забезпечив безперервну координацію та ефективну взаємодію понад 100 безпілотних платформ, які включають морські, підводні, наземні та повітряні апарати. В результаті, система DELTA продемонструвала свою високу ефективність у складних умовах реальних військових навчань.

Міністр оборони України Денис Шмигаль відзначив, що участь у таких навчаннях є важливим етапом у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності країни. Україна, яка вперше взяла участь у REPMUS кілька років тому, цього року вже вдруге поспіль представляє свої розробки на цьому наймасштабнішому міжнародному заході, присвяченому інтеграції безпілотних систем у морські операції. Це не лише дозволяє продемонструвати рівень технічних досягнень, а й підкреслює важливість співпраці між Україною та НАТО у сфері військових технологій та оперативної взаємодії.

Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

«Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

У Хмельницькій області триває досудове розслідування щодо 60-річної жінки, яку правоохоронні органи підозрюють у вчиненні державної зради та умисній співпраці з представниками спецслужб Російської Федерації. Інформацію про викриття фігурантки оприлюднили в обласній прокуратурі, наголосивши на серйозності загрози, яку становили її дії для національної безпеки України.

За матеріалами слідства, упродовж 2025 року підозрювана перебувала на території країни-агресора, де, за версією правоохоронців, налагодила контакт із кадровим співробітником ворожих спецслужб. Під час особистого спілкування вона, ймовірно, погодилася на конфіденційну співпрацю та отримала чіткі інструкції щодо подальших дій після повернення в Україну.

Для реалізації плану підозрювана орендувала офісне приміщення під прикриттям надання косметологічних послуг. У приміщенні вона встановила відеокамеру з можливістю віддаленого доступу, яку спрямувала на військовий об’єкт. За задумом, зображення мало передаватися представнику російських спецслужб.

Після встановлення обладнання діяльність жінки викрили та припинили правоохоронці. Зібрані матеріали стали підставою для повідомлення їй про підозру в державній зраді.

Наразі суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування триває. У разі доведення вини підозрюваній загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за злочини проти основ національної безпеки.