В Україні діє воєнний стан і загальна мобілізація, термін яких продовжено до 5 листопада 2025 року. Одним із ключових етапів мобілізаційних процедур є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає придатність громадян до служби. Водночас юристи нагадують: є випадки, коли направлення на ВЛК є обов’язковим, а коли воно суперечить закону. Робота ВЛК регулюється Наказом МОУ №402, […]
На фронті ситуація залишається напруженою. За даними аналітиків проєкту DeepState, російські війська досягли певного тактичного просування в районі одразу чотирьох населених пунктів у Донецькій області. Зокрема, мова йде про території поблизу сіл Торське, Горіхове, Зелена Поляна та Новопіль. Усі вони розташовані на сході України, де останнім часом активізувалися бойові дії. Торське — село, що входить […]Уже цього літа близько 1800 кандидатів на посади суддів в Україні складатимуть новий тест — на знання історії української державності. Як повідомляє канал Bankova Mail, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила перелік тем і орієнтовні відповіді, що викликали чимало подиву серед експертів і громадськості.
Іспит, який триватиме 40 хвилин, міститиме 40 запитань із переліку у понад 700. Але замість фокусування на юридичних аспектах державотворення, в тесті опинились доволі несподівані теми — скіфський цар Атей, беклярбек Ногай, дівани кримських ханів, діяльність ОУН, сеймова система Речі Посполитої та навіть “революційне значення” поеми Ліни Костенко Русалка Дністрова.
Серед прикладів запитань:
– “Як князь Лев Данилович використовував васально-союзницькі відносини з беклярбеком Ногаєм?”
– “Які функції мав діван у Кримському ханстві за династії Ґереїв?”
– “Яку губернію на Лівобережжі ліквідували в XVIII столітті?”
Окрема увага у тесті приділена діяльності президентів України. Примітно, що позитивно оцінюється лише одна адміністрація — та, що “впровадила цифровізацію та виграла безпрецедентно”, тобто команда Володимира Зеленського. Іспит включає питання про застосунок “Дія” і цифрову реформу останніх років.
Натомість історичні події Другої світової війни, період окупації 1941–1944 років, а також тематика передумов сучасної війни на сході України у тесті майже не згадуються. Це вже викликало зауваження з боку парламентських комітетів і громадських організацій.
У Верховній Раді критикують підхід до підготовки: за словами одного з депутатів, структура тесту більше схожа на “курс історичного факультету з політичним підтекстом”, аніж на професійне оцінювання майбутніх суддів.
У ВККС відповідальність за підготовку тесту переклали на Національну школу суддів. Там підтвердили, що питання сформовано згідно із замовленням комісії, проте методика підготовки кандидатів досі залишається непрозорою.
Кандидати, за оцінками експертів, змушені будуть використовувати платні мобільні додатки з відповідями, аби підготуватись до таких специфічних питань. Утім, підґрунтя до цього створили зміни до закону про суддів, які наприкінці 2024 року підписав президент Зеленський. Автором ініціативи був Артем Татаров — саме він раніше запропонував спростити тестування на IQ, натомість додавши історичну складову.
Таким чином, майбутній суддя має не лише розуміти правові засади, а й знати, як функціонував кримськотатарський діван, що робила ОУН у тилу ворога та яка реформа діджиталізації відбулася в останні роки.
Чи справді це зробить суддів більш обізнаними в контексті української державності — покаже практика. Але вже зараз експерти називають тест “гібридом ідеології, історії та політичного піару”.
