У травні зросли штрафи за порушення військового обліку та мобілізації

З огляду на те, що Ілон Маск заблокував доступ до інтернету через Starlink, Україна розпочала активний пошук альтернативних шляхів забезпечення зв'язку та здійснення точних ударів проти військових об'єктів Росії на окупованій території Криму та інших зон. Ця ситуація ставить перед країною серйозні завдання щодо збереження комунікаційних мереж та забезпечення безпеки свого суверенітету.

Системи супутникового зв’язку Starlink активно використовуються військовими від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак власник компанії Starlink – Ілон Маск, неодноразово блокував систему для українських військових унеможлививши її використання в Криму. Проте, Україна шукала альтернативи, і, ймовірно, знайшла.

Як повідомляє “Суспільне” командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський розповів, що Україна очікує на позитивний результат і наразі проводить діалог з постачальником щодо поставки альтернативних систем, які функціонально подібні до Starlink.

“Створена ціла робоча група щодо діалогу. Альтернатива є, так. Діалог йде, і, скажімо так, ми очікуємо позитивного результату”, — сказав Сухаревський, проте не вказав на назву альтернативи Starlink.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2022 року українські військові повідомили про проблеми з використанням Starlink в зоні бойових дій, зокрема у Луганській, Донецькій та Харківській областях.

9 лютого, компанія Space X обмежила зв’язок Starlink, вказавши, що Україна не має використовувати систему як зброю, зокрема для керування безпілотниками. Згодом Маск пояснив такі обмеження, тим, що Space X намагається запобігти початку Третьої світової війни.

Крім того, у вересні 2023 року Маск таємно вимкнув Starlink, щоб українські сили не атакували російський флот у Криму.

Усім чоловікам, що перебувають за кордоном, дуже важливо мати вичерпну інформацію щодо оновлень у наданні консульських послуг у Тимчасових консульських центрах (ТЦК). Міністерство закордонних справ уточнило, що наразі надання консульських послуг чоловікам призовного віку тимчасово призупинено. Проте, після того, як вступить в силу відповідний закон про мобілізацію, вони зможуть знову отримати необхідні документи. Цю важливу інформацію можна знайти на офіційному веб-сайті МЗС.

Починаючи з 24 квітня, українські дипломатичні представництва тимчасово призупинили прийом заяв щодо консульської допомоги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Однак, щодо консульських послуг, які наразі доступні, вони включають оформлення документів, необхідних для повернення до України. Згідно з уточненням, призупинення надання консульських послуг є тимчасовим заходом, необхідним для вирішення питань, пов'язаних з військовим обліком чоловіків мобілізаційного віку. Міністерство підкреслює, що дипломатичні представництва ретельно розглядатимуть та оброблятимуть заяви, подані до 23 квітня. Це обмеження введено через можливу перевищену тривалість розгляду заяв до набуття чинності відповідного законодавства.

“Намагаємося забезпечити захист громадян від ситуацій, коли надання послуг неможливе”, – наголошують у МЗС. Після 18 травня чоловіки призовного віку, які оновили військово-облікові дані в ТЦК, знову зможуть скористатися консульськими послугами. Зараз триває розробка механізму оновлення особистих даних для чоловіків, які перебувають за кордоном. Глава МЗС України, Дмитро Кулеба, реагуючи на інформацію щодо припинення надання послуг військовозобов’язаним чоловікам, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною та нагадав про необхідність оновлення особистих даних в ТЦК до ухвалення нового мобілізаційного законодавства.

Загальні висновки до цієї статті такі:

• Міністерство закордонних справ тимчасово призупинило надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

• Це рішення пов'язане з введенням тимчасових обмежень у зв'язку з можливими змінами у законодавстві про військовий облік.

• Українські дипломатичні представництва продовжують ретельно обробляти заяви, подані до введення обмежень, а також працюють над розробкою механізму оновлення особистих даних для чоловіків, що перебувають за кордоном.

• Після введення нового законодавства про мобілізацію, чоловіки призовного віку, які оновлять свої військово-облікові дані, знову матимуть доступ до консульських послуг.

• Голова МЗС України, Дмитро Кулеба, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від обов'язків перед Батьківщиною та закликав до оновлення особистих даних у Тимчасових консульських центрах.

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.