У травні 2025 року в Україні суттєво посилилась відповідальність за порушення правил мобілізації та військового обліку. Як повідомляє портал KadrEx, найпоширенішим видом покарання залишається штраф, однак його розмір зріс до десятків тисяч гривень.
Хто і за що може отримати штраф
Порушення законодавства про мобілізаційну підготовку класифікуються як адміністративні або кримінальні правопорушення.
Кримінальна відповідальність настає у випадках, коли військовозобов’язаний не з’являється за викликом за бойовою повісткою або мобілізаційним розпорядженням, яке вимагає прибуття до навчального центру ЗСУ.
В усіх інших випадках, наприклад, за недотримання вимог щодо обліку, подання недостовірної інформації або несвоєчасне оновлення даних, застосовується адміністративна відповідальність — штраф.
Найбільші штрафи — для посадовців
Найбільші фінансові санкції передбачені для посадових осіб, відповідальних за мобілізаційні процеси. У воєнний час:
-
для звичайних громадян штраф становить від 17 до 25,5 тисяч гривень;
-
для посадових осіб — від 34 до 59,5 тисяч гривень.
Це стосується не лише ігнорування повісток, а й порушення обов’язків з ведення військового обліку, невчасного надання списків мобілізаційних резервів, або відмови забезпечити працівників проходженням ВЛК.
Контроль посилюється
Уряд наголошує на необхідності суворого дотримання законодавства в умовах воєнного стану. Посилення штрафів має не лише каральну, а й превентивну функцію: держава намагається впорядкувати мобілізаційні процеси та підвищити відповідальність як окремих громадян, так і роботодавців.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав змову між учасниками державного тендеру на постачання медичного обладнання — та призначив їм символічне покарання. Йдеться про ТОВ «Обрій-Медтехніка» з Луцька та ФОП Миколу Комінка, які спільно брали участь у закупівлі на суму 1,47 млн гривень, але діяли не як конкуренти, а як узгоджені гравці. IP-адреса видала схему Суть змови […]
Система нагляду за правами споживачів вкотре дала збій. Начальник одного з відділів обласної Держпродспоживслужби Костянтин Кусаєв, замість контролювати законність, сам опинився на лаві підсудних. Його звинуватили у вимаганні хабаря за «невжиття заходів» щодо відомої торговельної мережі «Море Пива». Свою провину він не визнав, однак суд визнав інше: 5 років ув’язнення з конфіскацією майна — такий […]