У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

Рішення Верховної Ради викреслити з законопроєкту про мобілізацію положення про "дембель" викликало значне обговорення. За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, такий крок був обумовлений побоюванням, що затвердження відповідного пункту щодо демобілізації військових після 36 місяців може призвести до скорочення допомоги від Заходу. Вона наголосила на тому, що наши партнери на Заході висловлювали занепокоєння стосовно цієї норми та навіть прямо запитували про наміри України у воєнній справі, нагадуючи про надану допомогу. Кравчук зазначила, що хоча ця допомога є недостатньою, очікується позитивне рішення щодо пакета допомоги від США. Проте, виключення пункту про "дембель" відправило б сигнал, ніби Україна готова знімати зі служби значну кількість військових. Це, за словами політика, може створити враження про готовність країни до капітуляції, що викликає питання про доцільність надання допомоги такій країні. Не забуваймо, що початкова версія законопроєкту передбачала демобілізацію після 36 місяців служби, але цей пункт був вилучений перед другим читанням під впливом звернення головкому Сирії.

Висновки щодо згаданої статті можна сформулювати таким чином:

• Викреслення положення про "дембель" з законопроєкту про мобілізацію викликало значну обуреність і обговорення серед політичних коліг та громадськості.

• Причиною цього кроку стала опіка за збереженням допомоги від Заходу, оскільки вважалося, що введення такої норми про демобілізацію може призвести до скорочення міжнародної підтримки.

• Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук підкреслила важливість уважного ставлення до партнерства з країнами Заходу та уникнення сигналів, що можуть спричинити сумніви у готовності України до ведення війни.

• Необхідність збереження допомоги від міжнародних партнерів визначено як ключовий фактор для зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її безпеки в умовах військового конфлікту на сході.

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Цей крок є важливим етапом у процесі відновлення контролю над територією, що знаходиться під загрозою окупації, адже більшість сіл та селищ Нововасилівської громади знаходяться під російським контролем з початку повномасштабного вторгнення.

Одним із важливих моментів цього указу стало призначення Володимира Задираки на посаду голови Нововасилівської селищної військової адміністрації. Розпорядження №120/2024-рп від 5 листопада визначає його нову роль в управлінні територією, яка потребує відновлення та підтримки в умовах військового часу. Задирака буде координувати зусилля з відновлення інфраструктури, соціальних послуг і загального порядку на підконтрольній території.

Головне завдання нової військової адміністрації — це забезпечення стабільності на звільненій території та організація всіх необхідних заходів для відновлення нормального функціонування громади, що перебуває під постійною загрозою з боку ворога.

Призначення Задираки підкреслює серйозність намірів уряду щодо належного управління територією, яка майже весь час з початку війни залишається в умовах окупації. Залишається завдання не тільки забезпечити безпеку, а й налагодити взаємодію з громадянами, які повертаються після відступу окупантів.

Згідно з указом, Генеральному штабу Збройних Сил України та Запорізькій обласній військовій адміністрації доручено вжити всі необхідні заходи для успішного утворення та функціонування військової адміністрації. Це включає логістичні, адміністративні та соціальні заходи, що дозволять відновити правовий порядок, а також сприяти поверненню внутрішньо переміщених осіб і забезпеченню їхнього безпечного життя на відновленій території.

До складу Нововасилівської селищної територіальної громади входять два селища та вісімнадцять сіл. Важливо відзначити, що ці населені пункти майже з початку війни перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює процес відновлення і нормалізації життя. Відновлення контролю над ними стане важливим кроком не тільки для відновлення інфраструктури, а й для відновлення моральної підтримки населення.