CNN: Росія зосередила 160 тисяч військових для літнього наступу – під загрозою Покровськ і Куп’янськ

У селищі Дубриничі на Закарпатті знайдено будинок, повністю готовий до заселення внутрішньо переміщеними особами, який залишився поза увагою офіційних реєстрів місцевої влади. За наявною інформацією, десятки обладнаних кімнат стоять пустими, хоча потреба у тимчасовому житлі для переселенців залишається надзвичайно високою.

Ситуацію привернув до уваги Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що бюрократичні перепони та відсутність своєчасного внесення об’єктів до державних реєстрів часто призводять до марнування ресурсів, призначених для допомоги людям, які змушені були покинути свої домівки через війну. Він наголосив на необхідності оперативного втручання та забезпечення прозорості в процесі реєстрації житлових об’єктів для переселенців.

За його словами, під час перевірки було встановлено, що будівля у Дубриничах повністю готова до проживання: приміщення облаштовані меблями та всім необхідним для розміщення людей. Водночас місцева громада подала до Закарпатської обласної військової адміністрації звіт про нібито «неготовність» об’єкта. У результаті будинок не потрапив до офіційного переліку місць тимчасового проживання для ВПО.

Фактично це заблокувало можливість заселення людей, які потребують житла.

«Готові кімнати нині стоять пустими, поки люди лишаються без даху над головою», — наголосив Лубінець.

Представник Омбудсмана в регіоні Андрій Крючков підтвердив, що приміщення відповідає вимогам для проживання. Будинок був підготовлений за підтримки Товариства Червоного Хреста України, однак зараз не використовується за призначенням.

Це вже не перший подібний випадок у Дубриничах. Раніше тут виявили ще одну будівлю, розраховану приблизно на 100 осіб, яку замість розміщення переселенців передали в комерційну оренду.

В Офісі Омбудсмана підкреслюють, що такі ситуації не лише погіршують становище ВПО, а й підривають довіру до органів влади та міжнародних партнерів, які фінансують облаштування житла для постраждалих від війни.

Дмитро Лубінець назвав ситуацію «кричущою несправедливістю» та припустив, що йдеться або про системний саботаж, або про грубу недбалість з боку місцевої влади. Він уже направив акти реагування до Закарпатської ОВА та Дубриницької сільської ради з вимогою терміново внести об’єкт до офіційних реєстрів і забезпечити заселення людей.

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

В останні дні серйозно наростають обурені голоси та великі побоювання щодо енергетичної безпеки України. Поширюються чутки, які стають реальністю: якщо росіяни продовжать атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, Україна може опинитися в "темряві". На фоні цих звинувачень, виконавчий директор ДТЕК підкреслює, що точність ракет, якими росіяни атакують наші об'єкти, вражає своєю непревзойденістю. Якщо раніше ракети приземлялися від цілі на відстані 100-200 метрів, то тепер це вже лише метр. Ця безпрецедентна точність атак стає серйозним викликом для нашої енергетичної безпеки.

Не лише точність ракет хвилює експертів. Російська Федерація зростає в збройних потужностях, посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент безпілотних літальних апаратів і випускає потужні далекобійні бомби. Ці кроки критично впливають на українську кризу, особливо у той час, коли захід відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо поставок озброєння Києву.

Однак, дуже мало хто звертає увагу на постачання додаткових боєприпасів та техніки з Північної Кореї. Згідно з отриманою інформацією, КНДР щорічно буде постачати в Росію мільйони боєприпасів для артилерії. Це означає, що Збройні Сили РФ завжди матимуть перевагу над ЗСУ у випадках артилерійських атак, що негативно позначиться на результативності воєнних дій на користь Києва.

Проте, найбільше хвилює можлива втрата Україною можливості виробляти та ремонтувати військову техніку у найкоротші терміни. Без постійного електропостачання це буде майже неможливо здійснити. Банкіри вже зараз вибирають економію на українських громадянах, щоб зберегти мінімальний фінансовий потенціал у цьому контексті.

Все це посилює побоювання та підкреслює нагальну потребу у вжитті негайних заходів для збереження енергетичної незалежності та безпеки України.

У висновку слід зазначити, що ситуація з енергетичною безпекою України є дуже серйозною та надзвичайно напруженою через постійні загрози з боку Російської Федерації. Не лише точність атак на енергетичну інфраструктуру, але й постійне зростання збройних потужностей РФ та постачання додаткових боєприпасів з Північної Кореї піддають Україну великому ризику енергетичної кризи.

Нагальна потреба в енергетичній безпеці вимагає негайних заходів з боку українських владних структур та міжнародної спільноти. Забезпечення сталої роботи енергетичної системи країни та збереження можливостей виробництва та ремонту військової техніки визначаються як один із пріоритетних завдань на шляху до забезпечення національної безпеки України.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Назаренко розпочав свою діяльність на посаді ще при Олександрі Горгані і продовжував працювати з наступними очільниками області: Олександром Терещуком, Михайлом Бно-Айріаном, Олексієм Чернишовим, Василем Володіним, Олександром Павлюком та Олексієм Кулебою. Протягом цих років Назаренко став фігурою, навколо якої з’явилося безліч питань.

Особливий інтерес у ЗМІ викликала інформація про ймовірні зв’язки Назаренка з Андрієм Куковенком, директором ТОВ «АМК Рем-Буд». За даними джерел, Назаренко є кумом Куковенка, а його компанія регулярно вигравала тендери на ремонт, будівництво та обслуговування доріг і інфраструктурних об’єктів. В результаті, ТОВ «АМК Рем-Буд» освоїло понад мільярд бюджетних гривень.

Ще однією важливою фігурою є Руслан Ничик, начальник служби автомобільних доріг Київщини, який, за даними журналістів, є спільним другом Куковенка і Назаренка. Ця тріада викликала підозри в корупційних схемах та непрозорих процедурах вибору підрядників.

Дмитро Назаренко також підозрюється у зв’язках з компанією «Нідком», яка отримала значні замовлення на ремонт медичних установ Київщини, заробивши близько 250 мільйонів гривень. Це породило підозри в можливих корупційних схемах, де Назаренко міг отримувати значні відкатки.

Особливу увагу привернула скандальна закупівля весною 2023 року, коли КОВА витратила 40 мільйонів гривень на сумнівні медичні закупівлі, включаючи томограф вартістю 44,5 мільйона гривень. Цю закупівлю, як стверджують джерела, затверджували на найвищому рівні в КОВА, зокрема за участю Назаренка.

Незважаючи на те, що Дмитро Назаренко завершив свою кар’єру на посту першого заступника голови КОВА, його діяльність залишила чимало питань і підозр. Ймовірно, ще не раз буде чутися про його спроби повернутися до влади, аби продовжити корупційні практики, що вже стали частиною його репутації.