У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

Зараз дуже актуальна ситуація з енергетикою в Україні. Поширюються чутки про те, що дефіцит електроенергії у нашій країні буде зростати. Чому? Основним фактором, що впливає на цю ситуацію, є необхідність ремонту енергоблоків атомних електростанцій. Цей ремонт, на жаль, має відбуватися все частіше через зношеність обладнання та постійну навантаженість всіх енергетичних систем, які працюють у режимі 24/7.

Насамперед, потрібно зрозуміти, що енергетика – це серце будь-якої країни, а електроенергія – його кров. Якщо серце не функціонує належним чином, це може призвести до серйозних проблем для всього організму. Так само і з енергетикою: якщо ми не забезпечимо належний ремонт та підтримку енергетичних систем, можемо стати свідками серйозного кризового стану.

Дефіцит електроенергії може мати негативний вплив на всі сфери життя. Від промисловості до побуту – усе піддається ризику. Зниження виробництва, перебої в роботі підприємств, обмеження в споживанні електроенергії вдома – лише кілька наслідків, які можуть виникнути через недостатню кількість електроенергії.

Отже, вирішення цієї проблеми вимагає негайних заходів. Потрібно не лише вжити заходів для запобігання посиленню дефіциту енергії, а й розробити стратегії для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Тільки таким чином ми зможемо забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни та зберегти комфорт і безпеку для всіх її мешканців.

Готуйтеся до того, що цього року ймовірність настання «чорної зими» 90%.

Масовані обстріли окупантів призвели до того, що Україна втратила 85% своєї теплової генерації. Олена Лапенко, експерт проектів DiXi Group, повідомила про це. Внаслідок цього у країні наразі є серйозні труднощі з відновленням цієї генерації, і точні терміни її відновлення залишаються невідомими.

Втрата теплових і гідроелектростанцій становить серйозний удар для маневрової генерації, яка зазвичай компенсує піки споживання електроенергії вранці та ввечері. Навіть у теплий період року, недостатньої потужності буде недостатньо для задоволення потреб населення. Лапенко зауважує, що наразі немає чітких термінів відновлення, незважаючи на деякі заяви експертів.

Згідно з даними DiXi Group, у період з 2022 по 2023 рік споживання електроенергії в Україні зменшилося на 25-30% порівняно з попереднім періодом, період до вторгнення. Промисловість зменшила своє споживання на 45%, а населення на 16%. Загальна потужність генерування електроенергії зменшилася з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Це призвело до дефіциту електроенергії в українській енергосистемі влітку 2024 року.

Лапенко вказала, що існують три можливі сценарії на цей період. Перший сценарій передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим, при цьому дефіцит електроенергії в години максимальних навантажень складатиме 1,3 ГВт. У другому сценарії передбачено значне зростання споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур, що може призвести до дефіциту електроенергії до 2,86 ГВт. Третій сценарій передбачає помірні температури з новими руйнуваннями маневрової генерації, що може призвести до дефіциту на рівні 2,8 ГВт.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Усе вказує на те, що, маючи досить скромний набір цілей, жодного обласного центру в їхньому списку немає. Російські окупаційні війська не мають можливості впевнено реалізувати свої плани, незважаючи на те, що мають тотальну кількісну перевагу в зоні бойових дій — понад 550 тисяч осіб. Це свідчить про явне виснаження їх ударних та наступальних можливостей,” — зазначив експерт.

За словами Коваленка, після Вугледара росіяни спробують рухатися на Богоявленку і Новоукраїнку. Однак, як він зазначає, це “етап вельми довгострокових боїв у полях”.

“Російські війська прагнуть швидкої перемоги, але для цього їм необхідно сформувати південний фланг для наступу на Покровськ. На сьогодні навіть лівобережна кишеня по річці Вовча не закрита. Селидове, яке стало кісткою в горлі для росіян на Покровському напрямку, буде не менш виснажливим для них, ніж бої за Вугледар,” — упевнений Коваленко.

Експерт також вважає, що бої у Торецьку для окупантів проходять у значно складніших умовах. Найболючішою темою для них залишається Часів Яр, а у Вовчанську росіяни не лише не змогли розширити свій “успіх”, але й втратили контроль над Агрегатним заводом.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія планує набрати на контракт із Міноборони щонайменше 225 тисяч осіб у найближчі три роки. Відзначалося, що лише минулого року контракт із МО РФ уклали 345 тисяч осіб, а з початку 2023 до середини 2024 року кількість нових контрактників досягла 511 тисяч осіб.