Правляча партія Угорщини "Тиса" представила до парламенту масштабний пакет змін до конституції, що передбачає значне обмеження термінів прем’єрства. Ця ініціатива, яка була подана 20 травня, може істотно змінити політичний ландшафт країни та ускладнити повернення до влади колишнього прем’єра Віктора Орбана. Інформацію про це оприлюднила агенція Reuters.
Суть поправок полягає в тому, що одна особа зможе займати пост глави уряду не більше восьми років або два повні терміни. Важливо зазначити, що це обмеження буде діяти для всіх періодів, що починаються після 2 травня 1990 року. Крім того, політики, які вже займали цю посаду впродовж восьми років, не зможуть повторно балотуватися.
Це нововведення фактично позбавляє можливості повернення на посаду Віктора Орбана, який вже 16 років очолює Угорщину. Реакція на цю пропозицію викликала жваві обговорення як усередині країни, так і за її межами, оскільки вона порушує традиційні принципи політичної конкуренції.
Ініціатива належить новій парламентській більшості, сформованій навколо партії "Тиса", на чолі з нинішнім прем’єром Петером Мадяром, який став прем’єр-міністром після виборів в квітні, що поклали край тривалому пануванню "Фідес" та Віктора Орбана. Новий уряд планує реалізувати масштабні реформи в державних інституціях і переглянути ключові рішення попередньої влади.
Петер Мадяр наголосив, що його партія має достатню підтримку в парламенті для внесення змін до конституції, а також для реформування законодавства, ухваленого за часів Орбана. Він підкреслив, що метою є відновлення балансу влади, посилення системи стримувань і противаг, а також повернення до демократичних стандартів.
Серед інших аспектів ініціативи – можливість скасування або радикальної реформи Управління захисту суверенітету, органу, створеного урядом Орбана у 2023 році, який критикується за розширені повноваження, зокрема в моніторингу медіа та громадських організацій.
Нова влада також планує перегляд багатьох інших інституційних механізмів, які, за думкою представників "Тиси", були використані для концентрації влади попереднім урядом. Серед цих заходів – реформа судової системи, медіарегулювання та зміцнення парламентського контролю над виконавчою владою.
Політична атмосфера в країні залишає бажати кращого, зокрема через конфлікт між новою владою та президентом Угорщини, Тамашем Шуйоком. Мадяр неодноразово висловлювався про необхідність його відставки, проте Шуйок не планує йти у відставку. Це призвело до можливих конституційних змін, які можуть торкнутися інституту президентства.
Експерти вважають, що ці зміни можуть стати одними з найглибших трансформацій політичної системи Угорщини з моменту переходу до демократії після 1990 року. Обмеження термінів прем’єрства та новий порядок у державних органах можуть суттєво змінити політичний баланс і вплинути на стабільність угорської моделі.
Окрім цього, зміни в системі стримувань і противаг можуть мати наслідки для відносин Угорщини з Європейським Союзом, особливо в контексті верховенства права та демократичних стандартів. Таким чином, запропоновані конституційні зміни слугують важливим політичним кроком нового уряду, здатним визначити подальший шлях розвитку країни на багато років уперед.

Відповідно до офіційної заяви Кабінету Міністрів України, уряд не може збільшити заробітну плату вчителям через обмеженість фінансів, які наразі спрямовані виключно на забезпечення потреб армії. Заява була зроблена у відповідь на петицію, яка набрала необхідні 25 тисяч голосів. В уряді підкреслили, що вчителі вже отримують різноманітні доплати, але підвищення окладів вимагатиме значних витрат з бюджетів […]
Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт, який передбачає значне покращення соціального захисту військовослужбовців строкової служби, їхніх родин, а також кількох інших категорій військових. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі. Законопроєкт охоплює такі категорії військових: військовослужбовці базової військової служби (нова категорія), строковики, які залишаються на службі у випадках перебування у […]
Як повідомляють джерела нашого видання у правоохоронних органах, депутат Київської обласної ради від Євросолідарності Леонід Глиняний стоїть за багатомільйонними розкраданнями в Міноборони через свою родичку Тетяну Глиняну. Нагадаємо, бізнесвумен із Білоцерківщини Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку НАБУ та підозрюється в розкраданні понад 733 мільйонів гривень на постачанні харчів для ЗСУ. Частину цих коштів вивели з […]