Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію, яку раніше оприлюднили американські медіа, зокрема Wall Street Journal, – Сполучені Штати перекинули на Близький Схід 20 тисяч ракет, які були призначені для боротьби з іранськими дронами-камікадзе в Україні. Про це глава держави заявив в інтерв’ю телеканалу ABC News. «Ми мали великий спільний проєкт із США для протидії “Шахедам”, розраховували […]
Угорщина ухвалила рішення про скасування виходу з Міжнародного кримінального суду, що стало несподіваним кроком нового уряду під керівництвом Петера Мадяра. Національна асамблея країни проголосувала за відповідний закон 27 травня, використовуючи надзвичайну процедуру. Це рішення переглянуло курс, обраний колишнім прем’єр-міністром Віктором Орбаном, який минулого року анонсував відхід країни з МКС на тлі конфлікту, пов’язаного з арештом прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
Згідно з інформацією угорських та європейських ЗМІ, законопроєкт підтримали 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» висловились проти, а п’ятеро утримались. Нова норма набуде чинності наступного дня після офіційної публікації.
Петер Мадяр, прем’єр-міністр Угорщини, особисто представив законопроєкт парламенту, пояснивши, що участь країни в Міжнародному кримінальному суді є важливою для підтримки міжнародного миру та безпеки, а також для покарання винних у серйозних міжнародних злочинах. Це формулювання стало яскравим сигналом про зміну зовнішньої політики Угорщини після багаторічного правління Орбана.
У квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про намір вийти з МКС, зв'язавши це з ордером суду на арешт Нетаньягу, підозрюваного у воєнних злочинах під час конфлікту в Газі. Орбан тоді називав дії МКС політизованими і заявляв про готовність не виконувати його рішення.
Міжнародний резонанс виник, коли Нетаньягу відвідав Будапешт із офіційним візитом навесні минулого року. Попри те що Угорщина була учасником Римського статуту, ізраїльського лідера не затримали, що викликало обурення у європейських політиків та правозахисних організацій, які звинуватили Будапешт у порушенні міжнародних зобов'язань.
Рішення про вихід з МКС мало завершитися у червні 2026 року, але після перемоги партії «Тиса» нова влада змінила курс на протилежний. Ще до офіційного вступу на посаду, Мадяр заявляв про намір не лише зупинити вихід з суду, а й виконувати міжнародні ордери.
Заява Мадяра щодо Нетаньягу також викликала особливий інтерес. У квітні він підкреслив, що якщо ізраїльський прем'єр приїде до Угорщини під час дії членства в МКС, країна буде зобов'язана його затримати. При цьому політик намагався підкреслити важливість підтримання добрих відносин з Ізраїлем та активну співпрацю з єврейською громадою Угорщини.
Згідно з інформацією ізраїльських медіа, під час телефонної розмови з Нетаньягу, Мадяр запросив його до Будапешта на святкування 70-річчя Угорської революції, заплановане на осінь. Це ставить новий уряд у непросту дипломатичну ситуацію між дотриманням міжнародного права і стратегічними відносинами з Ізраїлем.
Аналітики вважають, що рішення зберегти членство в МКС сигналізує про готовність Угорщини до співпраці з Європейським Союзом та міжнародними партнерами. Протягом правління Орбана країна часто вступала у конфлікти з Брюсселем з приводу верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Наразі новий уряд намагається продемонструвати більшу відкритість до західних інституцій.
Одночасно, позиція Мадяра щодо України залишається суперечливою. Незважаючи на збереження членства в МКС, Угорщина підтримала заборону на імпорт української агропродукції, що викликало занепокоєння в Києві та серед європейських партнерів.
Міжнародний кримінальний суд, заснований у 2002 році для розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людства, отримав новий імпульс у роботі після початку повномасштабної агресії Росії проти України. У 2023 році суд виніс ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей.
Для України рішення Будапешта має додаткове політичне значення, оскільки свідчить про підтримку міжнародних правових механізмів у Європі, незважаючи на спроби деяких урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.
