Субота, 18 Квітня, 2026

Міндовкілля розглядає інвестиції у розмірі 4 млрд євро на розвиток проєктів з вторинної переробки сміття

Важливі новини

На Одещині жінка випадково поранила 5-річну онуку з пневматичної гвинтівки

У селі на Одещині 50-річна жінка випадково вистрілила у свою п’ятирічну онуку з пневматичної гвинтівки. Інцидент стався 20 квітня в одному з населених пунктів Ізмаїльського району. Дитина отримала поранення нижньої щелепи та шиї, її госпіталізували до обласної дитячої лікарні. Про це повідомили в Ізмаїльському районному відділі поліції. За попередніми даними, жінка намагалася сховати зброю свого […]

Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4197-ІХ, який вносить зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Документ передбачає оновлення порядку взяття громадян України на військовий облік призовників та проведення їх медичного огляду під час базової загальновійськової підготовки. Про це повідомляє сайт Верховної Ради. Відповідно до закону, кожного року з 1 січня до 31 липня […]

The post Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році. Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію […]

Адвокат Роберт Амстердам доповів про серію нападів на УПЦ: докази і факти

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив глибоке занепокоєння стосовно зростаючої кількості нападів на УПЦ, на її храми та священнослужителів. У своєму відеозверненні він зазначив, що його звіт, обсягом понад 250 сторінок, наочно демонструє цю загрозу та містить безперечні докази. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, наголосивши, що цей законопроект є проявом мови ненависті та поділу населення.

Він відмовився від ідеї "русского мира" і підтримав позицію УПЦ, що активно виступає за будівництво божого миру в Україні. Амстердам також зазначив, що УПЦ є незалежною від Московського патріархату та повністю пов'язаною з Україною, що підкріплюється офіційними заявами митрополита Київського Онуфрія.

Крім того, адвокат виступив із закликом до підтримки України з боку Сполучених Штатів, наголошуючи на важливості цієї підтримки для стабільності та міжнародного співробітництва. Він залишив підпис у соціальній мережі Х, закликаючи до об'єднання та взаємної підтримки в цей складний час.

У висновку можна зазначити наступне:

• Напади на Українську православну церкву (УПЦ), її храми та священнослужителів становлять серйозну загрозу для релігійної свободи та безпеки в Україні.

• Звіт, зібраний адвокатом Робертом Амстердамом, містить об'єктивні докази цих нападів, що вимагає уваги та дії з боку уряду.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є неприпустимим проявом мови ненависті та поділу населення, і його розгляд повинен бути припинений.

• УПЦ підтримує незалежність від Московського патріархату та активно працює на користь миру та стабільності в Україні.

• Підтримка України з боку міжнародного співтовариства, зокрема Сполучених Штатів, є критично важливою для зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У цілому, ситуація вимагає негайних заходів для захисту релігійних свобод та забезпечення безпеки громадян України.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: “Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні”. За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. “На такий проєкт вже є інвестори”, — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. “Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх”, — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

Останні новини