Україна будує реактивні перехоплювачі для модернізованих “Шахедів”

Події, що зводять до питання про законність набуття матеріальних активів, неухильно привертають увагу суспільства. У контексті розслідування можливих випадків незаконного збагачення, вирок суду про встановлення значної суми застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова – об'єктивна відповідь на потребу у правосудді та реагування на корупційні схеми.

Після довгих розслідувань і збору доказів, Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про установлення рекордної суми застави – 10 мільйонів гривень – для підозрюваного. Ця діяльність є чітким показником впровадження нульової толерантності до корупції в системі правосуддя України.

Прозорість і об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з можливим порушенням закону щодо збагачення, відіграють критичну роль у підтримці довіри громадян до владних структур. На цьому етапі вирішальне значення має забезпечення незалежності суду та відсутність впливу з боку політичних чи корпоративних інтересів.

Засуджуючи будь-які прояви корупції та виявлення порушень закону, суспільство продемонструє свою визначну позицію у боротьбі за чесність та справедливість у країні.

Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно зі звітом аналітиків, російські війська нещодавно просунулися вглиб Вовчанська в рамках наступальних операцій на півночі Харківської області, що відбувалися 7, 8 і 9 жовтня. Опубліковані 7 жовтня геолокаційні кадри, на яких видно, як російський солдат піднімає російський прапор на будівлі Вовчанського агрегатного заводу, свідчать про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей стратегічний об’єкт.

Крім того, ворожі війська просунулися поблизу Сіверська Донецької області в ці ж дати. Геолокаційні матеріали, опубліковані 7 і 8 жовтня, вказують на те, що російські війська нещодавно здійснили просування на схід від Григорівки та в західну частину Верхньокам’янського.

Аналітики ISW зазначають, що це може свідчити про захоплення Верхньокам’янського російськими військами.

Нагадаємо, що наприкінці вересня стало відомо про звільнення Вовчанського агрегатного заводу бійцями Головного управління розвідки. Після завершення операції територія заводу була передана під контроль Збройних сил України після успішної зачистки всіх 30 будівель об’єкта. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення заводу.

Речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Віталій Саранцев наголошував, що після втрати контролю над заводом росіяни намагалися його знищити, використовуючи вогнеметні системи та керовані авіаційні бомби. Ці дії підкреслюють зростаючу напругу та виклики, з якими стикаються українські сили на фронті.