Україна дала згоду Польщі на проведення пошуків і ексгумацій жертв Волинської трагедії

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Емоційний допис відомого львівського активіста Івана Спринського перед початком повномасштабного вторгнення тоді, у вже далекому 2022-му – майже нікого не зацікавив. Події які відбуваються останніми роками просто змивають інформаційним потоком все, що не стосується війни Росії з Україною. Так тонули повідомлення про зловживання голів МСЕК, так зникали з поля зору громадськості факти корупції прокурорів, керівників ТЦК, та й узагалі чиновників різних рівнів. Бо “не на часі”. І тільки фото та відео з десятками мільйонів доларів та євро, розкладені по матрасах таких “героїв” під час обшуків, – змушують владу хоч щось робити. Але вже глобально. Як було свого часу зі звільненням усіх воєнкомів. Або, нещодавно, з ліквідацією усіх медико-санітарних комісій країни.

Встежити за усіма ділками в такій великій країні, – звісно непросто. Тим більше, коли деякі правоохоронці, які мають у цей відповідальний момент виявляти максимальну принциповість – далі думають про особистий зиск. Та просто “обілечують” людей, які мали б сидіти в буцегарні.

У випадку з WEST AUTO HUB, спрацював саме це принцип. Високі покровителі в МВС та Верховній Раді, надприбутки від торгівлі дорогими автівками з Європи, які у розпал війни тисячами завозилися під виглядом гуманітарного вантажі. Все це дало можливість власникам компанії стимулювати чиновників на покривання злочинної діяльності власників волинської фірми. Апетити Дмитра Мельника та його партнера Сергія Мостенця зростали безмірно. А совість розчинялася в мільйонах валюти. І зрештою, хлопці вирішили, – а чого б не заробити торгівлею на крові?

ДОВІДКА

Згідно офіційих джерел Головним слідчим управлінням СБ України порушено кримінальну справу № 42022000000001549 від 04.11.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. Згідно з матеріалів кримінальної справи ТОВ «Інвест Партнерс» та група компаній що проводять свою господарську діяльність під брендом «West Auto Hub» та займаються збутом нових та вживаних автомобілів, зокрема: ТОВ «Авто Вест Груп» (код ЄДРПОУ 38966022, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74) ТОВ «АВГ Транс» (код ЄДРПОУ 43491568, зареєстроване за адресою: Волинська область, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74), ТОВ «АВГ КАРС» (код ЄДРПОУ 41400897, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74), ТОВ «АВГ РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43676854, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74) (далі за текстом – компанія «West Auto Hub») та пов’язані з ними особи під час дії військового стану в Україні впровадили протиправний механізм із закупівлі транспортних засобів в офіційних українських дилерів автомобілів задля їх вивезення за межі держави, та з метою подальшого продажу на території російської федерації через суб`єкти господарювання держави-агресора. Чим порушили Постанову КМУ № 187 від 03.03.2022 року та режим санкцій запроваджений США, Європейським Союзом та Великою Британією, щодо обмеження операцій з російською федерацією на суму, що перевищує еквівалент 50000 Євро.

Суть звинувачень українських правоохоронців – посадові особи та власники волинської компанії закупили як мінімум десяток престижних авто, зокрема марки BMW, і через підставних осіб продали їх до Росії. Цим, прямо порушили постанову Кабміну № 187, якою заборонено торгівлю з державою-агресором.

ПРОСТО БІЗНЕС?

До війни власникам “ВЕСТ АВТО ХАБУ” завжди вдавалося виплутатися від усіх звинувачень на свою адресу. Хоча підозри щодо їх протиправної діяльності виникали у правоохоронців неодноразово. Приміром, як заявляв свого часу екс-нардеп, волинянин Ігор Лапін, – фірма Дмитра Мельника широко використовувала схему з нелегальним завезенням вживаних автівок з допомогою так званих “митних майданчиків”. Це коли техніка, за помірну плату митниками на кордоні, транзитом ввозилася на територію усе того ж West Auto Hub в с. Струмівка, що біля Луцька.

Нині, цей скромний ще років 5 тому митний майданчик – виглядає так.

За інформацією з офіційного сайту компанії, такі центри є в найбільших українських регіонах Заходу та у Києві. І що наштовхує на певні роздуми, усі ці, фактично, торгові майданчики з продажу автомобілів приватними особами, – інтегровані з державними сервісними центрами МВС. І що менш кидається у вічі – на території цих автосалонів завжди присутні представники української митниці. Так-так, ви прочитали точно – на території приватної компанії, в західних регіонах України, що межують з державними кордонами, для зручності ведення бізнесу цієї компанії, постійно працюють державні установи. І якщо подивитися коментарі простих громадян, що мали необережність оформлювати продаж чи купівлю автівки в таких регіональних сервісних центрах МВС, стає зрозуміло, що працюють саме на користь WAH. Менеджери компанії завжди мають перевагу в оформленні документів. Усім іншим – черга, на кілька днів очікування. Доки віп-клієнтам “Веставтохабу” буде оформлено техпаспорт та всі необхідні документи – під ключ.

У чому ж секрет такої вибіркової любові МВС та держмитниці до цієї фірми? Чим таким особливим вирізняються її власники?

ДАХ ВЛАДИ?

За рік до початку великої війні в ЗМІ з’явилася цікава інформація. Нині ув’язнений олігарх Ігор Коломойський раптом продає одне зі своїх успішних інтернет-видань “The Бабель” маловідомим бізнесменам з Луцька. При тому, що продає за номінальною вартістю. Власниками ЗМІ стали усе ті ж Дмитро Мельник, Сергій Мостенець, а оперативне управління ресурсом відійшло до бізнесмена з Луцька, співвласнику IT-компанії “Ідейл” Вадиму Махомеду. Махомед з’явився в цьому переліку зовсім не випадково. Його дружина Ольга, як свідчать офіційні джерела – одна з топ-менеджерів того ж “Вест авто Хабу” та споріднених з компанією Дмитра Мельника фірмочок. А коли переглянути портфоліо успішних проектів компанії “Ідейл”, де керує Вадим Махомед, то там ви одразу побачите як розробку порталу самого “Вест Авто Хабу”, так і великої кількості компаній що належать опальному олігарху. Включно з сайтом “1+1 медіа”. Випадковість, – не думаю, – як казав головний пропагандист Кремля Кисєльов.

Участь у медійних проектах тепер дає волинським махінаторам значні переваги перед колегами. На сторінках тепер підконтрольного інтернет видання, та дружніх до нього часто мелькають відомі нардепи. Звісно у позитивному сенсі. Тож все, що стосується саме автомобільного бізнесу цих людей, завжди має підтримку частини влади. Варто згадати лишень дивне рішення української влади тимчасово відкрити кордони для безмитного завезення більш як мільйона автівок у 2022 році – у розпал російської агресії. Тоді це страшенно обурило владу дружньої нам Польщі. Створило купу прецедентів, з затримкою важливих вантажів, і військових теж, – на кордоні. І геть зіпсувало наш імідж в очах західних союзників.

Хто ж нажився на цьому? Не треба ходити до ворожки. А просто подивитися, як у важкі роки війни, наче гриби після дощу мало не у кожному місті з’явивлися представництва WAH.

ДЕРЖАВНА ЗРАДА?

Як саме, нехай і специфічний, український бізнесмен Дмитро Мельник зважився на зраду державних інтересів? Журналісти мали б задати це питання йому особисто. Бо фіційно провадження СБУ щодо його компанії, не коментують. Пан Дмитро завжди при спробі з ним зв’язатися, що він не може говорити, і нічого не буде коментувати ЗМІ. І звісно, має таке право… – як громадянин іншої країни. У власника кількох успішних українських компаній, як виявилося, вже давно паспорт громадянина Словаччини. Він офіційно зареєстрований у м. Жиліна, які члени його родини, та співвласники його фірм.

Саме це, вочевидь, і стало лазівкою для торгівлі з державою-агресоркою. Формально Дмитро Мельник та його друзі – громадяни країни яка відома своїм поблажливим ставленням до бізнесу з еРеФією. А фактично, та ж компанія, що офіційно працює в Україні була спіймана СБУ на поставці дорогих “Мерседесів”, “БМВ” та “Бентлі” з “Мазераті” російським посадовцям. Мабуть щоб їм було комфортніше віддавати накази про щоденне вбивство та катування українських громадян.

Для довідки, аби не було сумніву у викладеному. З витягу провадження СБУ:

На момент здійснення злочину посадовими особами юридичних осіб, а також їх бенефіціарами були:

ТОВ «Інвест Партнерс» (LLC INVEST PARTNERS)

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Мельник Дмитро Олександрович,

бенефіціари:

Махомед Ольга Володимирівна

Мостинець Юлія Олександрівна

Мельник Яніна Євгенівна

ТОВ «Авто Вест Груп» В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Борецький Вадим Іванович

Мельник Ірина Олександрівна (представник)

бенефіціари:

Мельник Дмитро Олександрович Словаччина, місто Жиліна

Зінченко Інеса Василівна ТОВ «АВГ Транс» (LLC AWG TRANS).

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був: Драла Давид Андрійович.

Чи будуть покарані волинські горе-бізнесмени. Бо нині вони, начебто, надійно захищені від українських правоохоронців паспортами громадян ЄС. Та чи так це? Цього разу, Дмитру Мельнику, Сергію Мостенцю, та їхнім подільникам не поталанило. Бо вчинили вони вже злочин навіть за законами ЄС. А все тому, що Європейським Союзом давно запроваджено санкційні обмеження щодо резидентів рф та їх операцій і майна. Зокрема, для експорту з ЄС до Росії прямо заборонені предмети розкоші, до яких, серед іншого, відносяться розкішні автомобілі, вартістю більшою від 50-ти тисяч євро.