Україна домовилася з Британією і Францією про військову присутність в Україні

Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону висунули нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Цей підрозділ є важливою складовою частиною Збройних сил України, що бере активну участь у захисті державних кордонів та виконанні завдань на сході країни.

Подія пов’язана з нецільовим використанням коштів, виділених для забезпечення військовослужбовців. В результаті дій підозрюваного, було здійснено порушення, що спричинило шкоду державним інтересам. Важливим аспектом цього розслідування є забезпечення правопорядку та належного контролю над ресурсами, які використовуються для підтримки обороноздатності нашої країни.

За даними слідства, у період із 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн. Лише на люксовий одяг та аксесуари він, за матеріалами провадження, витратив близько 2,5 млн грн.

Окремо встановлено, що 9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі (Індонезія) вартістю 187,3 тис. доларів США. У деклараціях за 2022–2024 роки такі активи не відображалися, як і відповідні фінансові зобов’язання.

Слідство зазначає, що витрати посадовця суттєво перевищують його офіційні доходи — більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

За клопотанням прокурора суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Раніше цьому ж військовослужбовцю вже повідомляли про підозру за іншими епізодами: отримання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби. За даними слідства, у червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також йдеться про можливі факти завищення обсягів поставок, оформлення актів на повний обсяг продукції за фактичної поставки частини товарів та привласнення різниці через підконтрольних осіб.

Окремо встановлено, що у 2025 році майор тривалий час був відсутній на службі, використовуючи відпустки для поїздок за кордон. За даними слідства, він перебував за межами України щонайменше 16 днів та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Попри це, продовжував отримувати премії.

Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, документи на майно, колекцію брендового одягу та інші речі, які можуть мати значну вартість. Досудове розслідування триває.

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Олександр Чуприна не відповідає встановленим критеріям доброчесності та професійної етики для зайняття посади судді апеляційного суду. Така позиція була сформульована в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка передує можливому кар’єрному просуванню суддів.

Ключовою підставою для негативного висновку стали обґрунтовані сумніви щодо законності походження значних активів, задекларованих колишньою дружиною судді. У матеріалах ГРД зазначається, що майно фігурує як у деклараціях, поданих до укладення шлюбу, так і в період сімейного життя та після фактичного припинення спільного проживання. Це, на думку членів ради, потребує ретельного аналізу та не дає підстав вважати ситуацію прозорою.

Згідно з декларацією за 2015 рік, на дружину судді було оформлено кілька квартир в Івано-Франківську, торговельне приміщення, крамницю, земельну ділянку, гаражі та інші господарські приміщення, а також автомобіль. Частина цього майна придбавалася вже після того, як Чуприна отримав статус судді, а також після укладення шлюбу.

Сам суддя пояснив, що більшість активів була придбана дружиною до шлюбу, а джерелом коштів нібито стали доходи її батьків від підприємницької діяльності та роботи в Російській Федерації, зокрема на Крайній Півночі. Як підтвердження цих обставин було подано спільну заяву батьків без нотаріального посвідчення.

Громадська рада доброчесності критично оцінила ці пояснення. У висновку зазначено, що відсутні документальні докази легального ввезення в Україну значних сум готівки у 2007–2008 роках після повернення батьків з Росії. Також не надано підтверджень безготівкових переказів чи інших законних фінансових операцій, які могли б пояснити походження коштів.

Окрему увагу ГРД звернула на те, що частина майна була придбана вже після отримання Чуприною статусу судді та після реєстрації шлюбу, що вимагає чіткого і документально підтвердженого пояснення джерел фінансування. Крім того, навіть майно, формально придбане до шлюбу, могло бути набуте за умов фактичних шлюбних відносин, що також залишилося без переконливих пояснень.

Додатково у висновку зазначено, що 1 серпня 2014 року, перебуваючи у щорічній відпустці, суддя ухвалив сім рішень щодо припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичних осіб. Хоча ці дії викликають сумніви щодо дотримання принципу старанності, вони не стали самостійною підставою для негативного висновку.

ГРД також навела низку інших обставин, які, на її думку, потребують додаткових пояснень. Серед них — підозри в академічному плагіаті дисертації колишньої дружини судді, підприємницька діяльність матері судді з доходами від компаній, що фігурували у кримінальних провадженнях, а також низка судових рішень 2014 року, пов’язаних зі скасуванням рішень місцевих рад щодо Майдану та загонів самооборони. Водночас ці фактори не стали визначальними для ухвалення висновку.

Висновок Громадської ради доброчесності не є остаточним. Остаточну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди та кваліфікаційного оцінювання.