Україна готова до мирних ініціатив, але тільки на своїх умовах, – Сергій Кислиця

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Напередодні 1000-го дня повномасштабної війни росія посилила обстріли по території України застосовуючи практично всі відомі засоби ураження, які використовувалися з початку воєнної агресії. У результаті обстрілів 16-17 листопада експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було встановлено застосування російської гіперзвукової ракети 3М22 Циркон. Це другий випадок підтвердження нашими спеціалістами факту використання такого типу зброї

За словами очільника Київського НДІСЕ, “Циркон” є новою розробкою російського військово-промислового комплексу. Відповідна ракета була прийнята на озброєння у січні 2023 року, а вже у лютому 2023 року експерти вперше зафіксували її застосування на території України.

У відкритих джерелах росія заявляє, що 3М22 “Циркон” має розвивати швидкість до 9 Махів та бути майже невразливою, однак військам протиповітряної оборони України вдається її успішно ліквідовувати. Тобто як у випадку з “Кинджалом” є всі факти того, що показники і характеристики переоцінені. Водночас навіть після збиття, частини та уламки російською зброї також можуть нести небезпеку, тому реагування на тривоги – зона відповідальності усіх громадян особисто

Застосування “Циркону”, на думку експертів, є черговим сигналом для всього світу про готовність росії використовувати нову зброю навіть проти цивільних об’єктів. Це виклик для міжнародної спільноти, яка має посилити санкції та підтримку України у протистоянні цій агресії.

“Наші спеціалісти працювали на місці подій. Застосування “Циркону” підтверджується маркуванням на частинах та уламках зброї та характерними технічними ознаками, властивими саме цьому типу ракет. Проводитимуться також лабораторні дослідження з аналізу складу матеріалів”, − підсумував Рувін.

КНДІСЕ продовжує залишатися на передовій наукової боротьби за справедливість і правду, документуючи злочини агресора та допомагаючи захистити нашу країну. Злагоджені дії всіх служб та єдність наближають нашу перемогу, а підготовлена доказова база стане основою для міжнародних судів і трибуналів, щоб винні понесли відповідальність.

Додамо

Раніше у Київському науково-дослідному інститутісудових експертиз (КНДІСЕ) повідомили, що під час атак по території України, які відбулися 26-29 жовтня, росіяни застосували ударні безпілотники із термобаричною бойовою частиною.

Варто зазначити, що росіяни постійно намагаються модифікувати та модернізувати всі наявні у них типи ракет та дронів, які застосовують для атак по Україні. Фахівці КНДІСЕ розповіли, про які саме особливості йдеться та яку роль відіграють західні комплектуючі у змінах ворожої зброї. Ворог використовує не лише західні компоненти. За словами директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Рувіна, компоненти до БПЛА, якими ворог атакує Україну, постачають близько 50 виробників з Китаю.

Крім того, експерти КНДІСЕ встановили, що російські ракети Х-69, якими окупанти бʼють по Україні, створені з кількох видів озброєння і мають іноземні комплектуючі.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з дослідженням Forbes Ukraine, ключовим питанням залишається вартість виробництва. Підрахунки видання “Мілітарний” свідчать, що виготовлення трьох тисяч ракет обійдеться щонайменше в 3 мільярди доларів. Це не враховує витрати на закупівлю нових верстатів і розширення виробничих потужностей.

Чи реальні ці темпи? Експерти мають різні точки зору. Директор компанії Defense Express Сергій Згурець зазначає, що для досягнення мети потрібно виготовляти вісім ракет на добу, або одну кожні три години. Це темпи, які перевищують навіть потужності Росії у сфері ракетобудування.

Водночас, реалізація цього проєкту вимагатиме розв’язання кількох критичних питань:

План Зеленського виглядає амбітним і перспективним, однак його реалізація потребує значних зусиль, фінансування та міжнародної координації. Якщо Україні вдасться подолати всі виклики, це може стати проривом у військовій сфері та значно посилити її позиції у війні.