Україна готова на радикальні кроки, щоб мати змогу протистояти ворогу

Українська родина, що емігрувала до Великої Британії під час військових дій, прийняла рішення повернутися до Вінниці через проблеми з доступом до стоматологічної допомоги в Великій Британії, повідомляє Daily Mail. Наталя Завальнюк, українка, розповіла виданню, що вона не могла отримати прийом у стоматолога-ортодонта для своєї доньки-підлітка для встановлення брекетів у Великій Британії. Проте в Україні вона швидко отримала необхідну стоматологічну допомогу, і брекети були встановлені "протягом кількох днів".

Для газети було шокуючим відкриттям те, що лише 23% українців мали можливість звернутися до стоматолога протягом 24 годин у Великій Британії, тоді як в Україні цю можливість отримали 67% населення, незважаючи на війну. За словами видання, деякі мешканці навіть намагаються лікувати зуби самостійно, використовуючи плоскогубці для видалення болючих зубів вдома.

Голова Британської асоціації стоматологів, Едді Крауч, заявив журналістам, що повернення біженців на батьківщину заради медичної допомоги, яка фактично стала недоступною для мільйонів людей у Великій Британії, свідчить про кризу. "Неефективна політика уряду зробила медичну допомогу недоступною як для біженців з України, так і для місцевих мешканців", — зазначив він.

Зазначена стаття відображає проблеми, з якими стикаються українські емігранти у Великій Британії у зв'язку з доступом до стоматологічної допомоги. Багато сімей змушені повертатися до України через відсутність можливості отримати необхідні медичні послуги відповідної якості та вчасно. Шокуючим є той факт, що в Україні значно більше людей можуть швидко отримати стоматологічну допомогу порівняно з Великою Британією, де навіть мешканці намагаються самостійно лікувати зуби через складнощі доступу до професійної медичної допомоги.

Звіт також відображає критику з боку голови Британської асоціації стоматологів стосовно недостатньої дії уряду у забезпеченні доступної медичної допомоги для всіх, незалежно від статусу. Повернення українців на батьківщину через медичні проблеми є свідченням про системні проблеми у сфері охорони здоров'я у Великій Британії.

Отже, висновок полягає в тому, що необхідно приділити більше уваги питанням доступності та якості медичної допомоги для всіх категорій населення, а також вирішувати проблеми, які перешкоджають вчасному отриманню необхідних медичних послуг у Великій Британії.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила детальний звіт про результати державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за період січень–вересень 2025 року. Протягом цих дев’яти місяців було проведено 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у житлово-комунальному секторі. Виявлені порушення виявилися дуже поширеними: у 302 випадках, або 92,9% від загальної кількості перевірок, було встановлено різного роду невідповідності вимогам чинного законодавства.

На основі отриманих результатів контролю органами нагляду було прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій загальною сумою 2,5 мільйона гривень. Крім того, було видано 210 приписів, які зобов’язують суб’єктів господарювання усунути виявлені порушення, а також привести тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідність до нормативних вимог. Такий підхід має на меті не лише відновлення законності у сфері ЖКГ, а й підвищення якості послуг, що надаються населенню.

За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.