Україна готова на радикальні кроки, щоб мати змогу протистояти ворогу

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Графік початку опалювального сезону в різних містах:

Влада Луцька та Рівного поки що не оголосила точні дати початку опалювального сезону, але також орієнтуватиметься на погодні умови. Водночас, у Рівному тепло подали в лікарні ще 8 жовтня.

У Дніпрі міська влада повідомила, що всі роботи з теплоізоляції завершені, однак точна дата початку опалювального сезону ще не відома.

Тарифи на опалення у 2024 році

В умовах воєнного стану, продовженого до 9 листопада 2024 року, в Україні запроваджено мораторій на підвищення тарифів. Це означає, що до 30 квітня 2025 року ціни на газ, гарячу воду та опалення залишаться незмінними. Так, жителі, які користуються послугами “Нафтогаз України”, платитимуть 7,96 гривні за кубометр газу, в той час як інші постачальники тримають ціни в межах 7,70-9,99 гривень за кубометр.

Щодо електроенергії, з 1 жовтня більшість населення сплачуватиме 4,32 грн за кВт-год, а використання електрокотлів, якщо проєкт затверджено, обійдеться в 2,64 грн за кВт-год. Опалювальний сезон може проходити за пільговим тарифом, але тільки на перші 2000 кВтг на місяць. Після перевищення цього ліміту, тарифи будуть стандартними.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Спільнота українців вкотре збуджена через повідомлення німецького аналітика Юліана Рьопке про придушення Збройними силами Російської Федерації села Роботиного, розташованого в Запорізькій області. Ця новина розгорнула бурю обговорень в соціальних мережах та стала предметом глибокої занепокоєності серед громадськості. Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження від Збройних сил України, різноманітні джерела інформації продовжують розглядати і аналізувати цю ситуацію.

Попри твердження Рьопке, що село знову потрапило під контроль російських військ, моніторинговий сервіс Deep State заперечує цю інформацію та наголошує на відсутності доказів. Роботине, за словами представника Deep State, перебуває в сірій зоні, де відсутні прямі військові контингенти РФ.

Реакція українських ЗМІ також варіюється. Деякі публікації підтримують інформацію, що село знову у руках ворога, і викликають обурення громадськості. Інші джерела, навпаки, підкреслюють необхідність обережності та ретельного перевіряння фактів перед прийняттям будь-яких висновків.

У цій ситуації голоси українських військових стають важливими. Лейтенант, що відомий за псевдонімом "Алекс", розглядає інформацію Рьопке як маніпуляцію та називає її фейковою. За його словами, більша частина села знаходиться поза контролем будь-яких військових сил, утворюючи так звану сіру зону.

Спільно з цим, Збройні сили України зберігають пильну увагу до ситуації в Роботиному та готуються до можливих атак противника. Попередньо повідомлялося про спроби російських військ захопити село, проте всі їхні спроби завершилися невдачею.

Відтак, село Роботине стає не лише полем битви, але й символом напружених відносин та готовності України захищати свою територіальну цілісність.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ситуація навколо села Роботине в Запорізькій області залишається предметом загострених дискусій та різноманітних тлумачень в українському суспільстві та міжнародному співтоваристві.

• Інформація про захоплення села Збройними силами Російської Федерації, незважаючи на твердження німецького аналітика, не має офіційного підтвердження з боку українських військових.

• Різні джерела інформації, включаючи моніторингові сервіси та українські ЗМІ, відображають різні точки зору на події в Роботиному, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу та перевірки фактів.

• Військові представники та експерти закликають до обережності та об’єктивності в оцінці ситуації, наголошуючи на важливості збереження національної безпеки та територіальної цілісності.

• Збройні сили України залишаються на варті захисту села Роботиного та готові до можливих ворожих атак, підтверджуючи свою готовність діяти в умовах загостреної ситуації.

Загалом, ситуація в Роботиному є складною та потребує подальшого спостереження та аналізу з метою забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.