Україна готує «Різдвяний» наступ ЗСУ

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Печерський районний суд раніше визнав народного депутата винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України). 8 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань (ДБР) вручило Дубінському протокол про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в матеріалах слідства, у серпні та жовтні 2023 року Олександр Дубінський звернувся до Міністерства охорони здоров’я та ДБР з депутатськими зверненнями, що порушували його особистий інтерес. Зокрема, він намагався вплинути на розгляд питання щодо видачі йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де він виступає фігурантом. Крім того, депутат намагався чинити тиск на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких Дубінський є підозрюваним.

Цими діями він порушив вимоги Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема щодо недопущення конфлікту інтересів, що призвело до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, Дубінському повідомили про підозру у службовому підробленні для виїзду за кордон. У січні 2024 року Офіс генпрокурора направив до суду обвинувальний акт щодо Дубінського. Але це не єдине звинувачення. Нардепу також оголошено підозру у державній зраді в складі злочинної організації. Згідно з матеріалами слідства, у 2016 році Головне управління Генштабу Збройних сил Росії створило в Україні злочинну групу за участю Дубінського, яка займалася дестабілізацією суспільно-політичної ситуації в країні та її дискредитацією за кордоном. Учасники цієї організації отримували гроші від воєнної розвідки Росії.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена. Ми знали Вікторію. В 2022 році вона робила матеріали в координаційному штабі, тому для нас це надзвичайно сумна новина і для всієї української журналістики”, – сказав Яценко.

За словами Яценка, про обставини смерті говорити зарано, їх встановлюють.

Юсов у четвер також повідомив, що Рощина мала бути включена до одного з найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати до в’язниці “Лефортово” у Москві, аби підготувати повернення в Україну.

“Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблено все необхідне” – сказав Юсов.

В березні 2022 року Рощину захоплювали російські окупанти і 10 днів утримували в Бердянську.

У 2022 році Рощина написала низку репортажів з тимчасово окупованих територій. Зокрема, про те, чим живе окупований Крим у війну, як на окупованій Донеччині проходив псевдореферендум, та показала фоторепортаж зі зруйнованого Маріуполя.

Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 25 липня. Вона планувала через Росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.

Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія вперше визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Мені казали: ‘Дівчинко, шоу-бізнес і сімейне щастя — це несумісне. Ти повинна вибирати: або ти щаслива, або ти успішна. Подивись, це нікому не вдається’,” — згадує Оля. За її словами, вона часто збирала свої речі, сварилася і навіть говорила, що не любить чоловіка, адже переконання ззовні змушували її сумніватися в можливості поєднати кар’єру та стосунки.

Оля зазначила, що спочатку дійсно намагалася йти на кар’єрні жертви, однак дуже швидко зрозуміла, що на сцені їй нема чого дати, коли вона нещасна в особистому житті. І це змусило її сумніватися в правдивості порад зіркових колег. “Може, вони самі нещасливі?” — розмірковувала вона.

Оля Цибульська зізналася, що вдячна своєму чоловікові Сергію, який розуміє її характер і не чинить перепон її професійним амбіціям. Пара пережила декілька важких моментів у стосунках, зокрема дуже емоційну сварку, після якої Сергій написав листа Олі. В ньому він запропонував зустрітися у Парижі, надіславши їй квиток. Після цього візиту, як розповідає співачка, вона повернулася вагітною.