Україна готує «Різдвяний» наступ ЗСУ

Напад на працівників ТЦК у Чернівецькій області, який став об'єктом публічного обурення, розгорнувся у віддаленому районі, що межує з Румунією. Відеозапис, що став основою ширення інформації у соцмережах, зафіксував момент, коли двоє чоловіків у військовій формі стали жертвами нападу зі сокирами. Порушники, які прибули на місце події на жовтій "Ниві", не лише збили одного з військовослужбовців, але й активно напали на працівників ТЦК, розбивши вікна їхнього автомобіля та наносячи тілесні ушкодження. Інцидент відбувся поблизу контрольно-пропускного пункту "Горлеча" у селі Плоска Вижницького району, у гірській місцевості, що знаходиться за п'ять кілометрів від румунського кордону. Поліція Чернівецької області підтвердила, що напад був спрямований саме проти працівників ТЦК. Винуватці конфлікту, двоє місцевих мешканців, вже затримані та піддані кримінальному розслідуванню за підозрою у хуліганстві. Це не єдиний випадок подібних нападів у Чернівецькій області: раніше вже фіксувалися подібні інциденти, зокрема, місяць тому у селі Космачі Івано-Франківської області. Ці напади стають предметом серйозного розгляду і обговорення як у соціальних мережах, так і серед владних структур.

У селі Космачі Івано-Франківської області спалахнув напружений конфлікт, коли місцеві жінки блокували дорогу жінці, яка, за їхніми словами, була "навідницею ТЦК" і звинувачувалася у співпраці з військкоматом у визначенні призовників. Постраждала розповіла, що протестувальниці атакували її автомобіль, витягали її через вікно, рвали волосся. Одна з нападниць, за її словами, вдарила дитину по голові після того, як заштовхнула биту через вікно. Поліція розпочала кримінальне провадження у зв'язку зі збиттям трьох людей, серед яких була й неповнолітня. Важливо зазначити, що в соцмережах недавно також поширювалися відеозаписи застосування сили працівниками ТЦК проти чоловіків, які, ймовірно, намагалися ухилятися від мобілізації. Все це відбувається в контексті розгляду урядового законопроєкту про посилення мобілізації, який розглядається в парламенті. За словами президента Володимира Зеленського, військове командування потребує мобілізувати ще близько 500 тисяч осіб для забезпечення резерву та ротації військовослужбовців на фронті.

У вищезгаданій статті відображено ряд інцидентів, що свідчать про напруженість суспільно-політичної ситуації в деяких регіонах України. Напади на працівників ТЦК та подібні конфлікти свідчать про глибокі соціальні проблеми та відсутність довіри до владних структур. Поширення відеозаписів та інформації в соцмережах щодо ситуацій з військовими та відсутність ефективних механізмів контролю над такими діями свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цих проблем. Крім того, обговорення урядового законопроєкту щодо посилення мобілізації також відображає загальну напругу в суспільстві та необхідність уважного розгляду питань оборони та безпеки. Важливою є ефективна реакція владних структур на подібні інциденти та забезпечення безпеки та прав людини на рівні закону.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Сержант Збройних сил України Андрій Соколов у своєму інтерв’ю виданню “Твоє місто” заявив, що співробітники ТЦК повинні мати розширені повноваження, включно з правом застосовувати силу. За його словами, ситуація, коли на співробітників ТЦК здійснюються напади, є неприпустимою, а необхідність у праві на застосування фізичної сили та навіть вогнепальної зброї є питанням безпеки та ефективності виконання їхніх обов’язків.

Соколов пояснив, що співробітники ТЦК стикаються з агресією з боку громадян, які часто не визнають свою провину. Це створює конфліктні ситуації, в яких часто звинувачують самих працівників. Соколов акцентував, що працівники ТЦК перебувають у складних умовах і мають право на захист, тому вони повинні мати можливість застосовувати фізичну силу в разі потреби.

Особливо в контексті війни, Соколов підкреслив, що напади на військовослужбовців, навіть якщо вони знаходяться в ТЦК, є неприпустимими. Він також зазначив, що це питання потребує уваги на рівні законодавства, адже воєнні обов’язки повинні бути підкріплені правом на самозахист для тих, хто їх виконує.

Водночас, обговорюються й інші зміни в законодавстві, які стосуються мобілізації. Зокрема, йдеться про новий порядок бронювання та анулювання відстрочок, а також про можливу мобілізацію жінок. Андрій Савенко, підполковник Головного управління розвідки, висловив думку, що якщо людина за 10 років війни не відвідала військкомат, то її бажання служити не повинно бути під питанням.