Україна готується до системного удару по економіці РФ

З 1 листопада 2025 року набули чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу в умовах мобілізації. Ці зміни, ініційовані Міністерством оборони України та підтримані урядом, спрямовані на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Головною метою нововведень є підвищення ефективності системи відстрочок і забезпечення більш зручних та оперативних умов для громадян, які мають право на таку відстрочку.

Однією з ключових змін є можливість автоматичного продовження відстрочок для осіб, чия інформація вже є в державних реєстрах або не змінюється протягом певного часу. Це дозволяє значно спростити процес продовження відстрочки для багатьох громадян, оскільки не потрібно буде повторно подавати заяви або проходити процедуру перевірки вручну.

Відстрочку онлайн у Резерв+ можуть оформити:

люди з інвалідністю;

тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК);

батьки дитини з інвалідністю;

батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I–II групи;

ті, хто мають дружину або чоловіка з інвалідністю I–II групи;

батьки трьох і більше дітей;

студенти та працівники вищої та професійної освіти;

військові з дитиною.

Для тих, хто не може скористатися додатком або чиї типи відстрочок ще не доступні у Резерв+, подача заяви можлива в будь-якому ЦНАПі. Це стосується опікунів, піклувальників, усиновлювачів, людей, які доглядають за тяжкохворими членами сім’ї, педагогів та науковців, а також військовозобов’язаних, родичів загиблих чи Героїв України.

До ЦНАП необхідно принести паспорт, РНОКПП та пакет документів відповідно до типу відстрочки. Адміністратор відправляє заяву через портал Дія до ТЦК, після чого ЦНАП інформує про результат телефоном. Документ можна роздрукувати в ЦНАП або через Резерв+ та портал Дія.

Важливо пам’ятати, що заяву потрібно подавати особисто, а представник не може зробити це замість заявника. Неповні або недостовірні дані можуть стати причиною відмови, а подати заяву з-за кордону паперовим способом неможливо.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Темпи наступу російських військ у Донецькій області зросли. Ворог зайняв низку населених пунктів, включаючи Катеринівку, Єлизаветівку та Іллінку, і підтвердив просування в районі Великої Новосілки. З початку вересня російські сили захопили понад 1100 квадратних кілометрів, що значно перевищує успіхи України за весь 2023 рік (387 квадратних кілометрів).

Захоплення Вугледара стало стратегічно важливим кроком для подальших операцій у західній частині Донецької області. Російські війська тепер намагаються оточити Велику Новосілку та блокувати українські підрозділи у напрямку Покровського й Курахового.

На лінії Куп’янськ–Сватове–Кремінна російські війська продовжують атакувати українські позиції. Хоча офіційного підтвердження успіхів ворога немає, мілблогери стверджують про захоплення кількох населених пунктів, включаючи Копанки та Першотравневе.

Бої точаться в багатьох населених пунктах, серед яких Кіндрашівка, Синьківка, Лозова та Глушківка.

На північному сході Харківської області росіяни вели наступальні дії поблизу Вовчанська та Тихого. Проте успіхів досягти не вдалося. Незалежних підтверджень української контратаки на Журавлівку (Бєлгородська область) також немає.

У Запорізькій області росіяни заявляють про просування біля Роботиного, Малої Токмачки та Білогір’я. Однак ISW не підтверджує ці повідомлення. Водночас на Херсонщині тривають позиційні бої, але без суттєвих змін на лінії фронту.

Російське командування продовжує шукати слабкі місця в українській обороні, але темпи наступу значно нижчі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ймовірні сценарії подальших дій включають активізацію атак на Курахівському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.