Україна готується до зими з кризовим дефіцитом електроенергії

Національна безпека України надзвичайно важлива. Відтак, Збройні сили країни ведуть постійну роботу над удосконаленням своїх технологій та збройних систем. Новини про найближче тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва викликають загальний інтерес та підтримку серед українських громадян.

Керовані авіабомби — це не лише символ сучасності в українській військовій сфері, а й невід’ємна складова стратегічного потенціалу країни. Їх впровадження в дію дозволить значно посилити обороноздатність та ефективність оборони в умовах сучасних загроз та викликів. Такий крок свідчить про поступовий розвиток національної військово-промислової бази та готовність до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Перед початком тестувань велика увага приділяється якісній підготовці та випробуванню кожного елементу цих авіабомб. Тільки відповідно до найвищих стандартів безпеки й ефективності можна говорити про їхнє використання в реальних бойових умовах. Відповідно, тестування відіграє критичну роль у забезпеченні оптимального функціонування нової технології та визначенні можливостей її використання на практиці.

Завдяки впровадженню сучасних технологій та виробничих процесів українська військова промисловість виявляє свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку зброї та військової техніки. Це не лише додає престижу нашій країні на світовій арені, а й сприяє підвищенню обороноздатності не лише України, а й партнерів у рамках міжнародних оборонних співтовариств.

Таким чином, тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва — це крок досягнення нових висот в розвитку української військової техніки та підтвердження нашої готовності до викликів сучасності.

Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов. Він зазначив, що зараз тривають роботи з переобладнання і створення коригованих авіабомб на базі звичайних вільнопадаючих.

Сергій Голубцов пояснив, що ці бомби мають певні конструктивні аспекти: необхідно підібрати крило, GPS-модуль та модуль управління.

“Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських”, – додав Голубцов.

За його словами, Повітряні сили ЗСУ наразі використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів. Голубцов також повідомив, що на даний момент ЗСУ використовують від 100 до 300 високоточних іноземних авіабомб на місяць, тоді як Росія – 3000 шт/місяць.

Росія щодня завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, застосовуючи для цього, зокрема, і керовані авіабомби. Щомісяця на територію України прилітає понад три тисячі таких КАБів. Лише у травні Росія скинула на нашу країну 3,2 тисячі цих снарядів.

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.