Україна готується створювати власні мікрочипи

На свіжих новинах можна знайти відомості про проведення обшуків у Київській міській державній адміністрації (КМДА) протягом дня. Ця подія стала об'єктом уваги для багатьох українців, адже вона відбулася під гаслом важливості інформаційної прозорості та додержання законів. Українські засоби масової інформації оперативно розповсюдили цю інформацію, наголошуючи на значущості таких подій для суспільства. Обшуки, які відбулися, можуть мати значний вплив на подальші політичні та адміністративні процеси в місті, створюючи нові питання та викликаючи обговорення серед громадськості.

Заступник мера Києва Костянтин Усов підтвердив, що представники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшук у його приміщенні.

За його словами, у нього було вилучено телефони, комп’ютер, особисті кошти.

«Сьогодні слідчі ДБР прийшли в мій кабінет з обшуком. Вилучили комп’ютер, мій телефон і особисті кошти. За моєю ініціативою номери кожної купюри зафіксували, щоб уникнути маніпуляцій. Незважаючи на відсутність ухвали суду про обшук, ми повністю співпрацювали з органами досудового розслідування і готові робити це далі”, – зазначив Костянтин Усов.

Чиновник під час активних бойових дій навколо Києва втік на навчання до США, а, повернувшись, продовжив наживатися на транспортній інфраструктурі столиці.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року.

Джерело в SOCAR сказало, що SOCAR виступала посередником у переговорах між українськими та російськими енергетичними компаніями протягом майже року на прохання України та ЄС.

Співрозмовник сказав, що топ-менеджери зустрічалися з високопоставленими представниками українських енергетичних компаній 2 травня у Стамбулі та 29 серпня у Відні, додавши: “Зрештою, українська та російська сторони не змогли домовитися про умови”.

SOCAR, російський енергетичний гігант “Газпром” та українська державна компанія “Нафтогаз” не відразу відповіли на запити щодо надання офіційних коментарів.

Україна, яка бореться із вторгненням росії з лютого 2022 року, заявила, що не продовжуватиме контракт, за яким до Європи щорічно надходить близько 15 мільярдів кубометрів російського газу.

Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що Київ може розглянути можливість продовження транзиту газу, але лише за умови, що москва не отримає оплату до закінчення війни.

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.