Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У коментарі, наданому в інтерв’ю, Денисенко чітко зазначила, що більше не зможе працювати з Безрук. Вона наголосила, що не засуджує її вибір, але стверджує, що це була свідома позиція, яку акторка обрала, виїхавши до країни-агресора.

“Галя Безрук вибрала залишитися в Росії, будувати кар’єру там. З нею я не готова працювати. Навіть якщо вона скаже: ‘Україно, моя рідна, я тебе люблю’, то ні. Це була свідома позиція — вибрати РФ. Я теж якоюсь мірою її розумію, чому вона так зробила. Ми завжди робимо вибір або з любові, або зі страху. Вона зробила вибір зі страху. Бо боялася, що тут її нічого не чекає, зі страху за свою дитину, кар’єру. Але це не та людина, з якою мені по дорозі”, — зазначила акторка.

Денисенко також поділилася своїми думками щодо інших колег, які, незважаючи на те, що багато років працювали в Росії, після початку повномасштабного вторгнення підтримали Україну. Серед них — Катерина Кузнєцова, Любава Грешнова, Михайло Пшеничний. За словами Наталки, вона готова працювати з цими акторами.

“Вони жили в Росії, працювали там. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони зібрали речі і поїхали звідти. Я готова з ними працювати, звичайно. Вони так само, як і я до повномасштабного вторгнення, не усвідомлювали всієї серйозності ситуації. Поки війна не прийшла до твого дому, ти не розумієш цього”, — підкреслила вона.

Про Галину Безрук

Галина Безрук здобула популярність завдяки своїм ролям у таких серіалах, як “Останній москаль”, “Будиночок на щастя” і “Слуга народу”. З початком повномасштабного вторгнення вона відкрито підтримала путінський режим і переїхала до Росії, де продовжує будувати свою кар’єру.

Попри численні негативні коментарі на свою адресу, акторка довго мовчала про війну, а потім заявила, що вибирає сім’ю, а не батьківщину. Її батьки, які залишилися жити в Києві, також підтримали це рішення.

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив відомості про складний стан справ на полі релігійної свободи в Україні. За його словами, зібраний звіт обсягом понад 250 сторінок містить вичерпну інформацію щодо численних нападів на УПЦ та її священиків, які стали неприпустимими проявами мови ненависті. У своєму відеозверненні Амстердам закликав уряд зупинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, підкресливши, що такий крок лише поглибить розділення українського суспільства.

Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив про спротив будівництву будь-якого "русского мира".

Адвокат також звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну в цей важливий період. Він наголосив на тому, що підтримка України від Сполучених Штатів є не лише актом солідарності, але й стратегічно важливою для майбутньої довіри до американської зовнішньої політики, особливо після останніх подій в Києві та Кабулі.

У висновках можна підкреслити такі ключові моменти:

• Звіт адвоката Роберта Амстердама є важливим доказом численних нападів на Українську Православну Церкву та її священиків, які є неприпустимими проявами мови ненависті.

• Заклик адвоката до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371 є доцільним кроком, оскільки прийняття такого закону лише загострить ситуацію та розділення українського суспільства.

• Важливість незалежності та самостійності Української Православної Церкви від Московського патріархату, а також відмова від ідеології "русского мира" є ключовими принципами, які підтримує церква.

• Заклик до американського суспільства підтримати Україну важливий не лише для самої України, але й для майбутньої довіри до зовнішньої політики Сполучених Штатів.

Отже, висновки демонструють важливість захисту релігійних свобод та незалежності церков від політичних втручань, а також необхідність міжнародної солідарності в цьому питанні.