Україна лідирує серед імпортерів зброї, а Росія втрачає експортні позиції

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Загальний обсяг зобов’язань донорів щодо грантових внесків до Фонду підтримки енергетики України перевищив 1 млрд євро, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.

Кошти Фонду спрямовуються на відновлення зруйнованої росією енергетичної інфраструктури і забезпечення невідкладних потреб громад в електропостачанні.

“Щиро вдячні партнерам за солідарність у такій необхідній для всієї України підтримці нашої енергетики, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства за допомогу в пошуку необхідного обладнання, організації закупівель”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Фонд підтримки енергетики України був створений у квітні 2022 року за спільної ініціативи міністра енергетики Германа Галущенка та Єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства.

За час свого функціонування він став ефективним інструментом надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері, завдяки якому українські енергетики мають змогу відновлюватися після російських атак, здійснювати ремонти, встановлювати нові потужності, зазначили в міністерстві.

Донорами Фонду виступають державний та приватний сектор з майже всіх країн ЄС, Великої Британії та США, міжнародні та регіональні організації.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Одеська компанія "Автоспецюг" отримала замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом за суму 1,4 мільйона гривень. Незважаючи на можливість електронних торгів, компанію обрали без них. Цю інформацію підтверджують дані в системі закупівель Prozorro. Договір між державною установою "Національне військове меморіальне кладовище" та ТОВ "Автоспецюг" був укладений 26 березня поточного року. Підготовчі роботи включають в себе демонтаж та знесення будівель, земляні роботи та будівництво в межах території Гатненської громади Фастівського району Київської області. Загалом за ці роботи "Автоспецюг" отримає з держбюджету 1 429 440 гривень. Укладений договір проходив без електронних торгів, оскільки сума робіт менша за 1,5 мільйона гривень. "Необхідності у проведенні відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями та/або шляхом використання електронного каталогу, немає", — йдеться у протоколі. Проте в Prozorro не були оприлюднені деталі договору, що викликало звернення активістів до Державних аудиторів. Згідно з вимогами законодавства, вони надіслали звернення про порушення порядку визначення предмета закупівлі та ненадання документів у випадках, передбачених законом. "Чи можна вважати вирубку лісу підготовчими роботами? Може, вже всі послуги називати так, оскільки насправді всі роботи є підготовчими. Цікаво, хто виконавці і за яку суму був укладений договір? Де можна знайти деталі угоди з виконавцем?", — питають у зверненні активісти. ТОВ "Автоспецюг" було зареєстровано в Одесі на вулиці Хімічній у 2020 році. Статутний капітал компанії складає 50 000 гривень.

У вищезгаданій статті розглянуто замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом, яке отримала одеська компанія "Автоспецюг" без проведення електронних торгів. Договір на суму 1,4 мільйона гривень був укладений із зазначеною компанією, виконання якого передбачає руйнування будівель, земляні роботи та інші заходи на території Фастівського району Київської області. Активісти висловили занепокоєння щодо недостатньої прозорості та оприлюднення деталей угоди у системі Prozorro, і звернулися до Державних аудиторів з проханням розглянути цю ситуацію. Також висловлено сумніви щодо виправданості підготовчих робіт, зокрема щодо вирубки лісу. Слід зазначити, що згідно з вимогами законодавства, проведення електронних торгів може бути обов'язковим, але в даному випадку вони були пропущені через те, що сума робіт була меншою за встановлену межу. В цілому, варто уважно вивчити всі обставини даної угоди та забезпечити дотримання прозорості та відкритості в процесі державних закупівель.