Субота, 19 Квітня, 2025

Україна може втратити союзника в особі Польщі

Важливі новини

У Тернополі судять офтальмологів, через яких 18 осіб втратили зір

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Справу передано до суду. Події мали місце в період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

За версією слідства, завідувач офтальмологічного відділення райлікарні продав 18 пацієнтам заборонений для використання в Україні препарат. Він наказав трьом підлеглим лікарям вводити цей препарат людям, за що медики отримали від пацієнтів від 8 до 34 тис. грн.

В результаті 15 людей втратили зір на одне око, 3 – на обидва ока. 7 пацієнтам довелося операційно видаляти очі.

Двом обвинуваченим обрано запобіжні заходи у вигляді застави, а двоє перебувають під особистим зобов’язанням.

Нова голова райадміністрації Одеси має кримінальну справу на 27 млн грн

В Одесі черговий скандал із кадровими призначеннями: головою однієї з райадміністрацій стала Марина Лозовенко, яка є фігуранткою кримінальної справи щодо розкрадання 27 мільйонів гривень на реконструкції Соборної площі в Миколаєві. Попри судовий процес, чиновниця не тільки не втратила своїх кар’єрних перспектив, а й отримала високу посаду. Як повідомляє телеграм-канал “Викривач”, призначення Лозовенко не є випадковістю. […]

The post Нова голова райадміністрації Одеси має кримінальну справу на 27 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Київські посадовці втягнули дітей-сиріт у схему виїзду за кордон

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.

На фронті значні втрати серед новобранців

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські командири зазначають, що новобранцям бракує базових бойових навичок і мотивації, і більшість із них піддаються паніці під час перших обстрілів. Середній вік українського солдата становить 45 років, що ускладнює виконання завдань піхоти, які вимагають витривалості та сили.

«Від 50 до 70 відсотків нових піхотинців були вбиті або поранені протягом кількох днів після початку першої ротації», – пише видання з посиланням на командирів ЗСУ.

Деякі командири Сил оборони заявляють, що з 30 бійців у підрозділі, тільки п’ятеро молодше 30 років. Відсутність досвіду та фізичної підготовки робить новобранців особливо вразливими, а через неефективну підготовку більшість навіть не знає, як правильно тримати зброю. Тренування досі проводяться в «радянському стилі», і інструктори самі часто не мають бойового досвіду. У результаті підрозділи ЗСУ стикаються зі швидкими втратами на фронті.

Командири також підкреслюють, що через постійні ротації та тиск з боку російських військ українські частини зазнають значних втрат і змушені відступати на деяких напрямках.

Настав час відповідальності: В Україні стартує закон про посилення мобілізації з 18 травня

З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, що націлений на зміцнення обороноздатності держави в умовах загострення ситуації на схо

• З 18 травня в Україні стартує закон про посилення мобілізації з метою зміцнення обороноздатності країни у зв'язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії.

• Паралельно з цим законом, очікується прийняття закону про відповідальність для ухилянтів від мобілізації, який передбачає штрафи для осіб, що не виконують військові повістки.

• Інформація щодо можливої кримінальної відповідальності за несплату штрафів не підтверджена, і осо

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.

Останні новини