Україна може втратити союзника в особі Польщі

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ракета “Орєшник” — це нова розробка російського військово-промислового комплексу, призначена для міжконтинентальних атак. За даними ГУР, Росія наразі має до 10 таких ракет. Проте їхній серійний випуск залишається під питанням, оскільки технологічний та економічний потенціал РФ значно обмежений, як зауважив авіаексперт Валерій Романенко.

Попри високі технічні характеристики “Орєшника”, українська ППО може спробувати дати йому відсіч. Хоча системи Patriot не призначені для знищення міжконтинентальних ракет, вони можуть бути використані для спроби їх перехоплення.

Костянтин Криволап, авіаційний аналітик, зазначив, що для боротьби з такими ракетами Україна потребує сучасніших систем, як-от:

Криволап зауважив, що навіть найсучасніша американська система GMD має лише 55-60% успіху у знищенні міжконтинентальних ракет. Це пояснюється складністю перехоплення на великій висоті, де боєголовка рухається з величезною швидкістю.

Попри демонстрацію “Орєшника”, Росія стикається зі значними труднощами в налагодженні серійного виробництва таких ракет. Експерти вважають, що економічні санкції, технологічна ізоляція та брак ресурсів значно обмежують можливості РФ у цьому напрямку.

Україна продовжує працювати над посиленням своєї системи ППО. Паралельно із цим тривають переговори із союзниками щодо постачання новітніх оборонних комплексів, які здатні ефективно протидіяти загрозам, подібним до “Орешника”.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.