Вівторок, 2 Червня, 2026

Україна на порозі фінансового випробування: чи вдасться уникнути бюджетної кризи

Важливі новини

Що означає висунення Трампом Кіта Келлога спецпосланцем по Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.

Заява Буданова: Україна готова до діалогу з Росією, але не без належної підготовки

Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України,...

Інстаграм-блогерка з Києва підозрюється у несплаті податків на десятки мільйонів гривень

Київська міська прокуратура повідомила про підозру відомій українській інстаграм-блогерці у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, протягом 2018–2022 років блогерка, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, однак не сплатила податки з цих надходжень. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав близько 10,5 мільйона гривень податку на прибуток та майже 900 тисяч гривень військового збору.

Прокуратура зазначає, що дії підозрюваної кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що є особливо тяжким злочином у податковій сфері. Розслідування проводить Державна податкова служба у взаємодії з правоохоронними органами для встановлення всіх фактів, підтвердження обсягів доходів та визначення конкретних механізмів ухилення від сплати податків.

Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.

Контракт УДО на постачання спецавтомобілів: вартість, обставини закупівлі та ключові деталі угоди

Управління державної охорони України здійснило закупівлю, яка привернула увагу через масштаб витрат і спосіб проведення процедури. Йдеться про контракт на суму 52 млн грн, укладений із ТОВ «Автомобільний дім Атлант» щодо постачання 15 спеціалізованих автомобілів, створених на базі Volkswagen T7 Caravelle модельного року 2025. За інформацією журналістів видання «Наші гроші», придбання пройшло без конкурентного відбору, а встановлена ціна на кожен автомобіль суттєво перевищує ринкові показники для подібних комплектацій.

Згідно з умовами договору, до завершення поточного року до столиці мають доставити 15 машин моделі СКС-VWCV-ПС. Їх виробником визначено ТОВ «Спец-Ком-Сервіс», яке спеціалізується на переобладнанні транспортних засобів для потреб державних структур. Усі авто отримають фірмове оформлення у відтінку «чорний металік», що традиційно використовується для транспортних засобів охоронних підрозділів. Вартість одного автомобіля становить 3,47 млн грн, що й сформувало загальну суму контракту.

Йдеться про восьмимісні повнопривідні автомобілі з дизельним двигуном 2.0 об’ємом, потужністю 170 к. с., автоматичною коробкою передач і розширеним пакетом безпеки. Машини оснащені системами розпізнавання пішоходів і велосипедистів, контролем втоми водія, подушками безпеки та шторками по всьому салону. Також передбачені шкіряні сидіння, цифрова панель приладів, тризонний клімат-контроль, круїз-контроль, камера заднього огляду, парктроніки та дві зсувні двері з електродоводчиком.

До комплекту додаткового обладнання входять захист моторного відсіку, захисна сітка радіатора, плівка та тонування вікон, зимова гума з компресором, а також аптечка, вогнегасник і базовий набір для надзвичайних ситуацій. Автомобілі обладнані сигнально-гучномовним пристроєм, проблисковими маяками та радіопідготовкою.

Технічні характеристики свідчать, що УДО закупило найдорожчу комплектацію — Premium Long 4Motion із подовженою колісною базою. У вересні на сайті постачальника така комплектація коштувала 2,74 млн грн, а “Cars App” показував ціну від 2,79 млн грн. Навіть з урахуванням спецобладнання різниця з контрактною ціною у 3,47 млн грн залишається значною.

Закупівля відбулася без участі конкурентів — на тендер не подалася жодна інша компанія.

“Автомобільний дім Атлант”, офіційний дилер Volkswagen у Києві, належить кіпрській компанії “Хойру Холдингз Лімітед”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Казахстану Павєл Нємитов. Раніше компанія мала назву “Атлант-М” і була пов’язана з громадянином Росії Сергієм Савицьким. З 2017 року фірма отримала державних підрядів на суму понад 268 млн грн.

Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

У сучасному світі турбота про психічне здоров’я стає такою ж важливою, як і про фізичне. Постійний стрес, війна, втрата близьких, проблеми на роботі чи фінансові труднощі часто призводять до відчуття виснаження. У цей момент виникає запитання: до кого звернутися по допомогу — до психолога, психіатра чи психотерапевта? Хто такий психолог Психолог має спеціальну освіту у […]

Україна може опинитися перед серйозними фінансовими викликами вже найближчим часом, якщо не буде ухвалено рішень щодо збільшення податкових надходжень. Про це заявив Данило Гетманцев, очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його оцінкою, відсутність своєчасних кроків здатна призвести до різкого дефіциту коштів, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів.

Йдеться насамперед про необхідність забезпечення безперервного фінансування бюджетних витрат — соціальних виплат, оборонного сектору, медицини, освіти та інших критично важливих напрямів. Уже в квітні держава може зіткнутися з нестачею ресурсів для покриття поточних видатків. Такий сценарій, за словами депутата, матиме ознаки фінансової кризи, наслідки якої можуть бути відчутними як для економіки загалом, так і для кожного громадянина.

Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

Останні новини