Субота, 7 Червня, 2025

Україна намагається знищити важливу космічну базу РФ у Криму

Важливі новини

Депутат із Закарпаття сприяв втечі Комарницького: його затримали спецслужби

На Закарпатті НАБУ та СБУ провели спецоперацію, у ході якої затримали депутата Закарпатської обласної ради від партії “Рідне Закарпаття” Юрія Покорбу. Його підозрюють у нелегальному переправленні за кордон колишнього депутата Київради, забудовника Дениса Комарницького, який перебуває у розшуку. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола у своєму Telegram-каналі. Денис Комарницький – скандальний забудовник, відомий своїми зв’язками […]

The post Депутат із Закарпаття сприяв втечі Комарницького: його затримали спецслужби first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна реєструє альтернативний законопроєкт щодо економічного бронювання

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Росія веде війну руками підлітків: СБУ зірвала хвилю підпалів у Києві та на сході

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила нову хвилю диверсій, організованих російськими спецслужбами. У Києві, на Харківщині та в Дніпропетровській області було затримано п’ятьох осіб, яких РФ використала для серії підпалів. Серед викритих виконавців — двоє неповнолітніх, дезертири та завербований агент ФСБ. Ці дії є частиною спроб Кремля дестабілізувати ситуацію всередині України. Підпал синагоги […]

Наближення вступу в дію закону про мобілізацію: Що очікувати для військовозобов’язаних?

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.

Кому і скільки: які пенсії призначають військовослужбовцям в Україні

В Україні військовослужбовцям призначають три основні види пенсій: за вислугу років, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років доступна тим, хто має від 25 років служби або страхового стажу (з них мінімум 12,5 років саме на військовій службі) або досяг 45-річного віку на момент звільнення. Пенсія по інвалідності призначається, якщо […]

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання “Forbes”, здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Останні новини