Україна оголосила додаткову мобілізацію: понад 160 тисяч осіб поповнять лави ЗСУ до лютого 2025 року

Жовтень цього року традиційно виявляється насиченим на знакові дати: від державних урочистостей і професійних свят до міжнародних просвітницьких і соціальних акцій. Цей місяць привертає увагу суспільства, оскільки в ньому поєднуються різноманітні заходи, що вшановують важливі аспекти життя країни. Від подяк медикам і вчителям до вшанування воїнів і правозахисних ініціатив — жовтень є не лише місяцем свят, а й важливим етапом для підвищення соціальної свідомості та акцентування уваги на проблемах суспільства.

Першого жовтня Україна відзначає кілька важливих подій одночасно. Це і День захисників і захисниць України, і День ветерана, і День українського козацтва, що стали символами мужності та героїзму наших співвітчизників, які боронили і боронять територіальну цілісність та незалежність країни. У цей день також відзначається важливе православне свято — Покрова Пресвятої Богородиці, що є особливим для багатьох українців, а для військових є символом захисту та підтримки на фронті. Окрім цього, 1 жовтня згідно з міжнародним календарем святкують День людей похилого віку, що сприяє підвищенню обізнаності про проблеми старших громадян і необхідність підтримки їхніх прав.

Далі впродовж жовтня є кілька професійних дат: десяте число відведене працівникам стандартизації та метрології, одинадцяте — працівникам целюлозно-паперової галузі, дванадцяте — для працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, а також День художника і День профспілок. Серед міжнародних та соціальних акцій особливо вирізняються 15 жовтня — Всесвітній день боротьби з раком грудей, і 18 жовтня — Європейський день боротьби з торгівлею людьми. 19 жовтня відзначають День відповідальності людини і День працівників харчової промисловості; 20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Наприкінці місяця, 27 жовтня, українці вшановують День української писемності та мови, 28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників, а 31 жовтня у світі — Міжнародний день Чорного моря.

Що стосується робочих і вихідних днів у жовтні, то суботи та неділі цього місяця припадають на 4–5, 11–12, 18–19 і 25–26 числа — це стандартні вихідні. Якщо б країна жила в мирному режимі, перше жовтня могло б бути додатковим вихідним у зв’язку з Днем захисників і захисниць, проте в умовах воєнного стану позиція щодо офіційних вихідних на державні свята може відрізнятися.

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.