Вівторок, 1 Вересня, 2026

Україна оголосила про нові правила: Сибіга підтвердив право на удари по Росії

Важливі новини

Боголюбов скористався чужим паспортом для виїзду з України, йому загрожує до 7 років ув’язнення

За наявними даними, Боголюбов залишив територію України, використовуючи документ, який належав іншій особі — Миколі Сюмаку. Цікаво, що сам Сюмак раніше повідомляв про втрату свого закордонного паспорта навесні 2022 року. Проте, за словами Сюмака, він вирішив не звертатися з цього приводу до правоохоронних органів.

Ця інформація стала відомою після того, як Боголюбов виїхав за кордон в ніч на 24 червня 2024 року потягом Київ – Хелм. Журналісти “Української правди” виявили, що вже у Польщі він пред’явив справжній документ для перетину кордону.

Журналістів зацікавив один момент. Виникло запитання, чому підприємець скористався чужим паспортом. Він цілком міг виїхати на законних підставах з декількох причин:

Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло проти Боголюбова обвинувачення у незаконному перетині кордону та використанні чужого паспорта. Якщо його звинуватять, йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Варто відзначити, що Геннадію Боголюбову не було завчасно висунуто звинувачення з боку правоохоронців, і він мав можливість виїхати за межі України на підставі своїх особистих обставин, таких як вік та батьківство.

Скільки українців планують призвати для ЗСУ у 2024 році

Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

Чи стане Росія ще більш загрозливою після війни в Україні?

Росія може залишитися серйозною загрозою для європейської безпеки навіть...

Колумніст Bloomberg вважає, що Захід скоро зрадить Україну

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

Міжнародна група вчених, серед яких фахівці Манчестерського університету та Гарварду, дійшла висновку, що час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя. Дослідження показало, що відкладений сніданок підвищує ризик смерті серед людей похилого віку. Дослідження тривало понад три десятиліття та охопило 2945 осіб у Великій Британії. Результати свідчать: кожна година відтермінування ранкової трапези збільшує ризик […]

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна більше не буде звертатися за дозволами до третіх держав для здійснення далекобійних ударів по легітимних військових цілях на території Росії. Це сталося на панельній дискусії під час саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Україна продовжить проводити асиметричні військові операції власною зброєю, що є частиною її права на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.

Заява Сибіги співпала з ескалацією російських атак на українські міста та активними переговорами із західними партнерами щодо збільшення оборонних можливостей, в першу чергу в сфері протиповітряної оборони та далекобійних систем. Міністр підкреслив, що Україна бере на себе роль захисника, реагуючи на агресію з боку Росії, яка постійно атакує цивільну і критичну інфраструктуру.

"Ми більше не потребуємо дозволів третіх сторін для ударів по легітимних військових цілях Росії. Наше право на самооборону закріплене міжнародним правом", — зазначив Сибіга. Він також вказав, що Росії слід усвідомити неможливість досягнення своїх військових цілей в Україні.

Сибіга вказав на реалістичний шлях для Москви, закликавши визнати безперспективність агресії та зупинити спроби знищити українську державність. Це, на його думку, стане шансом для Кремля уникнути глибшої політичної та військової кризи.

Ця заява свідчить про зміну в публічному дискурсі України. На початку війни Київ змушений був рахуватися з обмеженнями партнерів щодо використання західної зброї, але тепер країна орієнтується на власні можливості. Дипломатія України підкреслює, що у випадку використання українських засобів для ураження військових цілей агресора, Київ діє відповідно до міжнародного права і не потребує додаткових узгоджень.

Цей підхід набув особливої актуальності після нещодавніх російських атак на Київ і навколишні області. Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН у зв’язку з цими ударами. Сибіга підкреслив, що недостатня реакція міжнародної спільноти не зупинить агресію, а необхідні рішучі дії.

Міністр зазначив, що Україна проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних об'єктах і українськими атаками на військові об'єкти, які підтримують агресію. Київ наполягає на своєму праві вражати об’єкти, які постачають ресурси російській армії.

Дипломатія України не визнає російську територію недоторканою, адже звідти запускаються удари по українських містах. Українські сили вже продемонстрували можливість ураження військових об'єктів, які безпосередньо підтримують військові дії РФ. Водночас українські офіційні особи акцентують, що їхні дії не є навмисними атаками на цивільних, на відміну від російських.

Заява Сибіги стала частиною обговорення ключових тем на саміті НАТО, серед яких посилення протиповітряної оборони і спільне виробництво дронів та ракет. Президент Володимир Зеленський також підкреслив, що Україні необхідно забезпечити власну протиракетну оборону.

Сибіга підкреслив, що дипломатичне вирішення конфлікту можливе лише за умови, що Москва перестане імітувати готовність до переговорів. Він закликав партнерів не боятися рішучих дій, адже, на думку Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій і дипломатичної ізоляції здатне змусити Росію змінити свою поведінку.

Таким чином, позиція України стосовно ударів має як військове, так і політичне значення. Військове — адже удари по російських об’єктах зменшують їхню бойову спроможність. Політичне — оскільки Київ демонструє свою готовність самостійно діяти в рамках міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати страх перед ескалацією.

Загалом заява Сибіги стала сигналом для кількох аудиторій: для Росії — що її військові об'єкти більше не є безпечними, для партнерів — що Україні потрібна підтримка, а для українців — що держава переходить до більш самостійної моделі стримування агресії.

Останні новини