Україна отримає €90 мільярдів, але процес затягнеться — заява посла ЄС Катаріни Матернової

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

Міністерство оборони України оголосило про виявлення неправомірних виплат бойових доплат у деяких військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. За результатами аудиту, проведеного аудиторами Міноборони, встановлено, що певним військовослужбовцям без підстав були виплачені додаткові фінансові стимули на суму, що становить 186,6 мільйона гривень. Пресслужба міністерства повідомляє, що деякі військовослужбовці, які фактично перебували у стаціонарних пунктах розміщення та не виконували бойові завдання, отримували бойові доплати.

Такі порушення виявлені у різних військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. Міноборони наголошує, що матеріали аудитів передані до правоохоронних органів для встановлення вини посадових осіб та компенсації завданих державі збитків.

Це не перший раз, коли фіксуються зловживання з бойовими доплатами для військовослужбовців. У минулому році, у результаті перевірки 40 військових частин, було виявлено порушень на суму 123 мільйонів гривень щодо виплати військовослужбовцям, які не брали участі в бойових діях.

У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові правила щодо виплати додаткових винагород військовослужбовцям. Згідно з цим законом, військовослужбовці можуть отримувати додаткові стимули щомісяця, а також встановлені окремі ставки доплат для строкової служби та курсантів.

У висновку слід зазначити наступне:

• Міністерство оборони України виявило серйозні порушення в системі виплат бойових доплат у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.

• Аудит, проведений Міноборони, показав, що деяким військовослужбовцям були незаконно виплачені значні суми грошей у вигляді бойових доплат, навіть коли вони не брали участі у бойових діях.

• Зловживання з бойовими доплатами стають все більшою проблемою, і це не перший випадок подібних порушень.

• Міністерство оборони передало матеріали аудиту правоохоронним органам для подальшого розслідування та встановлення винних посадових осіб.

• Уряд діє на запобігання подібних порушень, що підтверджується прийняттям нового законодавства щодо виплат додаткових стимулів військовослужбовцям.

Ці висновки підкреслюють серйозність проблеми та необхідність системних заходів для її вирішення.