Субота, 19 Квітня, 2025

Україна переходить на літній час: коли переводити годинники і як це впливає на організм

Важливі новини

Чому валютні резерви України знизилися на 6%

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Суттєве зниження резервів на 6% пояснюється кількома основними факторами. НБУ здійснив валютні інтервенції, продаючи валюту для стабілізації ринку та стримування курсових коливань. Така політика була необхідною для підтримки економіки, яка стикається з наслідками війни та значним дефіцитом валюти. Загалом чистий продаж валюти НБУ у жовтні склав 3,43 млрд доларів.

Крім інтервенцій, великі суми були спрямовані на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Серед боргових виплат:

Для компенсації витрат і підтримки резервів Україна продовжує отримувати значну міжнародну допомогу та проводити розміщення облігацій. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1,99 млрд доларів, що стало важливим джерелом підтримки резервів. Ключовими надходженнями були:

Попри зменшення резервів, НБУ запевняє, що обсяг міжнародних резервів залишається на рівні, достатньому для підтримки стабільності валютного ринку країни. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року резерви можуть зрости до 43,6 млрд доларів. Такі очікування базуються на запевненнях про подальшу фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка дозволить компенсувати дефіцит валюти та забезпечити фінансову стійкість.

Зменшення міжнародних резервів відображає непрості економічні реалії в умовах війни, коли необхідно одночасно підтримувати стабільність валютного ринку, виконувати боргові зобов’язання та забезпечувати витрати на оборону та відновлення економіки. Проте потужна міжнародна підтримка та активна фінансова політика НБУ дають підстави сподіватися на поступове відновлення резервів і стабільність економіки в довгостроковій перспективі.

До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

Ця заява викликала значний резонанс як в українському суспільстві, так і серед міжнародних спостерігачів. Експерти з різних галузей активно обговорюють правові, етичні та практичні аспекти такого рішення.

Зараз ці особи перебувають у процесі військової підготовки, яка триватиме принаймні два місяці.

Кілька ув’язнених розповіли виданню, що готові мобілізуватися, тому що хочуть свободи і спокути. Інші були мотивовані вищою зарплатою, яка може дозволити їм утримувати свої сім’ї, виконуючи при цьому патріотичний обов’язок.

Малюська повідомив, що початкова кампанія з вербування засуджених, як очікується, дасть близько 5000 нових рекрутів, а “за найсприятливіших обставин” їхня кількість може потроїтися.

Тим часом 24 ОМБр повідомляє про формування у своєму складі батальйону “Характерники”, в якому служитимуть колишні ув’язнені. Вони вже склали військову присягу і проголосили “молитву українського націоналіста”

“Серед них дуже багато патріотів, які неодноразово виявляли бажання захищати Батьківщину. Є багато людей із бойовим досвідом. Найближчим часом “Характерники” почнуть виконувати бойові завдання і покажуть себе на полі битви”, – йдеться в повідомленні бригади.

Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

«Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

Офіс Президента хоче придушити політичні телеграм-канали

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

«Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.

Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

Цей тиждень обіцяє стати переломним для складу Кабінету Міністрів України, оскільки очікується низка нових призначень на важливі посади. Особливою увагою відзначаються ключові міністерства інфраструктури та регіональної політики. Після інтенсивних дискусій та аналізу кандидатів, очікується, що ці призначення принесуть нові ідеї та стратегії для подальшого розвитку країни. Зміни у складі уряду сприятимуть зміцненню та модернізації інфраструктурних проектів, а також підтримці ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення розвитку всіх регіонів країни. Враховуючи важливість цих секторів для економічного зростання та підвищення якості життя громадян, нові лідери мають перед собою величезну відповідальність та можливості для реалізації стратегічних реформ і досягнення нових висот у сфері розвитку країни.

На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

30 березня о 3:00 ночі Україна традиційно перейде на літній час. Це означає, що стрілки годинників потрібно перевести на годину вперед. Хоча процедура здається звичною, вона викликає чимало дискусій і може впливати на здоров’я людей.

Як і чому переводять годинники в Україні?

Перехід на літній і зимовий час в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року. Згідно з документом, щороку в останню неділю березня годинники переводяться на годину вперед, а в останню неділю жовтня – назад.

Така практика в Україні діє з 1981 року та пояснюється економічною доцільністю: перехід на літній час дозволяє більш ефективно використовувати світловий день. Однак ефективність цього заходу у сучасних умовах дедалі частіше ставлять під сумнів.

Чи планують в Україні скасувати переведення часу?

Українська влада неодноразово порушувала питання скасування переходу на літній і зимовий час. Зокрема, у 2021 році Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні, проте в результаті він так і не набув чинності. У 2024 році парламент ухвалив новий закон про скасування переведення годинників, однак президент Володимир Зеленський досі його не підписав.

Таким чином, на сьогодні в Україні продовжує діяти традиційна система сезонного коригування часу.

Вплив на здоров’я: що кажуть лікарі?

Медики та науковці неодноразово наголошували на негативних наслідках переведення годинників. За словами сомнологині Дар’ї Пилипенко, людський організм не може повністю адаптуватися до змін біологічних ритмів.

“Перехід на літній час – це стрес для організму, оскільки порушується режим сну. Це може викликати підвищену тривожність, зниження концентрації уваги та загальне погіршення самопочуття”, – зазначає експертка.

Дослідження показують, що в перші дні після переходу на літній час зростає кількість серцево-судинних захворювань, депресивних станів, а також дорожньо-транспортних пригод через втому водіїв.

Як легше адаптуватися до літнього часу?

Щоб мінімізувати негативний вплив переведення годинників, лікарі рекомендують:

  • За кілька днів до переходу на літній час поступово зміщувати час відходу до сну на 15-20 хвилин раніше.
  • Дотримуватися режиму сну і прокидатися в один і той самий час.
  • Більше часу проводити на свіжому повітрі та отримувати природне освітлення.
  • Уникати важкої їжі та кофеїну перед сном.

Попри численні дискусії щодо доцільності переведення годинників, Україна поки що зберігає цю традицію. Проте, враховуючи можливі ризики для здоров’я, громадянам варто подбати про поступову адаптацію до нового графіка. Чи буде скасовано сезонні зміни часу у майбутньому – залежить від рішень влади, проте наразі українцям варто готуватися до нового режиму вже цієї ночі.

The post Україна переходить на літній час: коли переводити годинники і як це впливає на організм first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини