Понеділок, 1 Грудня, 2025

Україна потребує 4,5 мільйони працівників

Важливі новини

МОЗ розпочало розслідування у зв’язку з підозрою на вимагання коштів у Вінницькому кардіоцентрі

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) розпочало розслідування щодо можливого вимагання коштів у пацієнтів Вінницького кардіоцентру. Підставою для цього стали повідомлення пацієнта про вимогу доплатити за медикаменти та медичні послуги, які мали б надаватися безкоштовно в рамках програми медичних гарантій. Як повідомила пресслужба МОЗ, інформація про інцидент поширилася в місцевих сторінках, і вже задіяно правоохоронців для розслідування. […]

The post МОЗ розпочало розслідування у зв’язку з підозрою на вимагання коштів у Вінницькому кардіоцентрі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

Попри розвиток сучасних технологій, очисні споруди по всьому світу не здатні повністю видалити мікропластик із питної води. Це становить серйозну загрозу здоров’ю людей, адже пластик потрапляє в наш організм щодня — через пиття води, прання чи навіть полив рослин. Про проблему повідомляє Science Alert, посилаючись на дані досліджень екологів із Техаського університету в Арлінгтоні. Мікропластик […]

Основні причини “шпигунського” скандалу в НАБУ

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

Rolls-Royce ворожки Силенко за $650 тисяч постраждав у ДТП

У Черкасах сталася дорожньо-транспортна пригода за участі одного з найдорожчих автомобілів в Україні — Rolls-Royce Spectre. Аварія сталася на вулиці Гетьмана Сагайдачного: водійка Mitsubishi зіштовхнулася з елітною машиною. Як з’ясували журналісти, власницею Rolls-Royce є Олена Силенко — публічна особа, яка позиціонує себе як ворожка та ясновидиця. Втім, згідно з даними відкритих реєстрів, її офіційна підприємницька […]

Залучення трудових мігрантів в Україні: нові можливості на ринку праці

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

В Україні спостерігається найгостріший дефіцит кадрів серед робітничих професій у таких сферах, як будівництво, транспорт та промисловість. Згідно з оцінками, найближчі роки вимагатимуть значного збільшення кваліфікованої робочої сили для відновлення економіки після війни.

Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, коментуючи ситуацію в країні. Вона зазначила кілька ключових причин кадрового дефіциту:

  1. Структурне безробіття – до війни в Україні вже спостерігалася недооцінка ряду робітничих спеціальностей, які були недостатньо популярні через стереотипи про низькі зарплати та непрестижність.
  2. Війна та міграція – тимчасова окупація територій на сході України та переміщення частини робочої сили призвели до ситуації, коли люди, які раніше працювали в таких галузях, як шахтарство, опинилися в регіонах без попиту на їхні спеціальності.
  3. Економічні наслідки вторгнення – знищення підприємств і скорочення економічної активності значно вплинули на структуру зайнятості в країні.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в таких сферах:

  • Будівництво – через необхідність відновлення інфраструктури та житлового фонду, пошук кваліфікованих працівників у цій сфері є надзвичайно важливим.
  • Транспорт – брак водіїв, механіків та спеціалістів з ремонту транспорту.
  • Переробна промисловість – нестача технічного персоналу, зокрема операторів верстатів, зварників та інженерів.
  • Охорона здоров’я – зростає попит на молодший медичний персонал, медичних сестер, лікарів.
  • Соціальна сфера – з огляду на воєнні виклики потреба в працівниках соціального забезпечення значно зросла.

За оцінками Міністерства економіки, в найближчі 10 років дефіцит робочої сили може досягти 4,5 мільйона осіб. Враховуючи очікуване масштабне відновлення економіки після війни, попит на працівників у таких галузях, як будівництво, енергетика, транспорт та охорона здоров’я, лише зростатиме.

Основні напрямки для вирішення проблеми:

Державна служба зайнятості вже зараз активно працює над вирішенням кадрової кризи. Серед основних напрямків роботи – популяризація робітничих професій, розвиток професійної освіти та підтримка внутрішньо переміщених осіб. Це включає співпрацю з навчальними закладами, бізнесом, медіа для формування нового іміджу робітничих спеціальностей, а також навчання та перекваліфікацію спеціалістів відповідно до актуальних потреб ринку.

The post Україна потребує 4,5 мільйони працівників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини