Україна програла Аргентині та залишила Олімпіаду

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з виданням, причини укладення угоди стали зрозумілими після заяви президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він підкреслив, що енергообладнання біля українських АЕС є незахищеним і може стати мішенню для російських ракет. Це спонукало “Енергоатом” до проектування захисту “другого рівня”, що передбачає будівництво залізобетонних П-образних споруд. Ці конструкції мають захищати великі трансформатори від атак, зокрема від шахедів та осколкових уражень.

Як відзначають експерти, ефективність подібних захисних споруд вже була доведена на підстанціях “Укренерго”. Зазначається, що, незважаючи на те, що роботи з проектування та будівництва тривають з минулого року, навіть незавершені споруди вже забезпечують певний рівень захисту.

Однак контракт на 509 млн грн для РАЕС викликає занепокоєння через відсутність інформації про розміри споруди. “Наші гроші” підкреслюють, що багато деталей угоди залишаються прихованими, що ставить під сумнів прозорість процесів у державному секторі.

Також варто відзначити активізацію “Укргідроенерго”, яка у вересні провела закупівлі на захист та відновлення пошкоджених гідроелектростанцій на загальну суму 1,11 млрд грн. З цих коштів 0,54 млрд грн припали на угоду з ПрАТ “Укрсталь конструкція”, що належить колишньому олігарху Віталію Гайдуку. Знову ж таки, деталі цін на будівельні матеріали по цих контрактах не були оприлюднені.

Олександр Горбуненко, хоча й перебував у міжнародному розшуку як підозрюваний у схемах на Одеському Припортовому Заводі (ОПЗ), вирішив не згортати своє життя та святкувати свій черговий день народження зі смаком і розкошшю. Цього разу обравши елітний ресторан у Відні, він влаштував гучну вечірку, яка стала своєрідним залицятелем до спогадів та перервою від невпевненості.

У маршруті своєї втечі від правосуддя, Горбуненко влаштовував собі не одне таке захоплююче святкування, але це, звичайно, було не без ризику. Серед гостей вечірки були й інші підозрювані в цій великій справі. На фоні світських розмов і захоплюючих емоцій, які цілком можна було сплутати з невинними розвагами, та шумного святкування, можна було відчути напругу, яка плелася навколо кожного з присутніх, як тонка нитка, яка ділить долю свободи та обмеженості.

Така вечірка стала своєрідним відбиванням реальності від митьової насолоди, де кожен гість, хоч і тимчасово забувши про проблеми, все одно не міг відірватися від своєї тіні, що наступала за ним. Для Горбуненка цей день народження став своєрідним уривком від реальності, що швидко відмивався хмарами веселих розваг та розкоші. Тим не менш, під післясмаком шампанського завжди чекала сувора реальність, яка вже чекала на порушників, щоб дати їм зрозуміти, що святкування може бути лише тимчасовим втечем від справжніх проблем.

У висновку слід зазначити, що випадки, подібні до святкування дня народження підозрюваними у серйозних правопорушеннях, свідчать про недоліки у правовій системі, а також про важливість посилення контролю та ефективності правосуддя. Сприйняття таких подій громадськістю може викликати обурення і сумнів у справедливості. Такі випадки підкреслюють необхідність підсилення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з корупцією та іншими формами злочинності. Крім того, вони нагадують, що нікому не дано уникнути відповідальності за свої дії, незалежно від статусу чи ресурсів. Такі події мають стати приводом для поглибленого аналізу та вдосконалення законодавства, а також системи контролю за його дотриманням, з метою забезпечення справедливості та розвитку демократичного суспільства.