Скандали з фальшивими бойовими винагородами на Донеччині, військові та правоохоронці у центрі скандалу

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повний цикл перевірок декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій за 2024–2025 роки, і результати виявилися показовими. Із 22 проаналізованих документів порушення знайшли у переважній більшості: у 18 деклараціях зафіксовано ознаки недостовірного декларування на суму понад 148,9 млн гривень, а ще в одній — можливе незаконне збагачення на 16,4 млн гривень. Загалом НАЗК скерувало до правоохоронних органів 17 обґрунтованих висновків, що свідчать про системний характер проблем у роботі окремих представників МСЕК.

Перший судовий розгляд уже мав наслідки для однієї з посадовиць. Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК у поданні недостовірних відомостей. Під час перевірки з’ясувалося, що вона не задекларувала частину майна та фінансових активів, які мали бути внесені до офіційної декларації. Суд ухвалив рішення про притягнення посадовиці до відповідальності, що стало показовим прецедентом у межах масштабної кампанії з очищення системи.

НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

Серед інших виявлених випадків:

Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

На Львівщині співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією провели успішну операцію, в ході якої затримали посадовця одного з місцевих органів влади. Операція стала результатом тривалої розслідувальної роботи, що дозволила зібрати достатньо доказів для підтвердження злочинної діяльності чиновника. Під час затримання було виявлено ознаки корупційних схем, що включали незаконне отримання коштів за сприяння в наданні певних адміністративних послуг.

Спільна робота СБУ та правоохоронців підкреслює важливість координації дій між різними державними органами для боротьби з корупцією на всіх рівнях влади. Такі операції є частиною широкомасштабної стратегії, спрямованої на очищення державного апарату та відновлення довіри громадян до інституцій влади. Підозрюваному в даному випадку загрожує серйозне покарання, включаючи можливе позбавлення волі, якщо його вина буде доведена в суді.

Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). На час слідства Кравченка відсторонили від посади, а суд визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 500 тис. грн.

Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливої причетності інших осіб до незаконного переміщення ювелірних виробів через митний кордон.

Уряд вніс законопроект щодо виходу з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Застава, внесена компаніями за Сергія Пашинського, перетворилася на борг перед Міністерством оборони на 364 мільйони гривень. Компанії вже внесли 272 мільйони гривень застави за екснардепа, однак вони також заборгували Міноборони в цій же сумі. Міністерство подало позови проти цих компаній, а справа наразі розглядається у суді. За даними експертів, сума претензій Міноборони може бути ще більшою, якщо врахувати справи, що містять державну таємницю. Контракти з цими компаніями підписувалися після 100% передоплати, але не були виконані. Нині держава намагається відновити кошти через суд. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни на користь політичних інтересів та бізнес-схем конкретної особи.

Уряд вніс законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Компанії, що внесли заставу за Сергія Пашинського, зараз заборгували Мінобороні на 364 мільйони гривень. Ці компанії вже внесли значну суму застави за екснардепа, але водночас заборгували велику суму Міністерству оборони. Справи розглядаються у суді, і сума претензій може зростати. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни, оскільки гроші мали б бути витрачені на потреби армії, а не на заставу за обвинуваченим у корупційних справах.

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.