Україна стрімко впроваджує штучний інтелект для управління дронами

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Про це Сулима сказав в інтерв’ю Українським Новинам.

Зазначимо, раніше на судовому засіданні Софія Семчишин побажала підозрюваному у вбивстві її матері “здохнути в тюрмі”.

“За це її можна притягнути. Вибачте, але за погрози вбивством і розправою можна притягнути до відповідальності. Нехай при мені це скаже. Проти неї буде порушено карну справу”, – заявив адвокат.

Він додав, що якщо є відповідний відеозапис з погрозами, то він витребує його.

Як повідомляла “ДС”, 26 липня Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід 18-річному юнаку, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон. Фігуранта відправили до львівського СІЗО на 60 діб без права внесення застави.

Хлопець заявив, що нікого не вбивав, та до загибелі мовознавиці не причетний.

Нагадаємо, раніше журналісти “Схем” зв’язалися з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік розповів, що служить на фронті та давно не бачив сина. На його думку, в хлопця не було мотивів для убивства Фаріон, адже він не мав жодних українофобських поглядів і є патріотом.

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

За інформацією, яку отримали від нашого джерела в силовому блоку, встановлено, що у зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає дедалі актуальнішою проблема незаконного перетину кордону. Чоловіки військового віку демонструють збільшену активність у спробах перетнути кордон з метою уникнути військового призову. При цьому спостерігається збільшення ціни за гарантований перехід через кордон, яка наразі сягає вже 15 тисяч доларів. Проте навіть за такою високою ціною немає жодних гарантій, що особу не заарештують прикордонні служби. На жаль, часто стається так, що замовники приймають гроші, а потім віддають інформацію про маршрут та час перетину кордону прикордонникам. За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків. У 2023 році було зафіксовано понад тисячу скандальних випадків, пов'язаних з діяльністю працівників Територіальних Центрів Колективного Призову. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в цьому році вже зафіксовано понад 300 подібних випадків. Однак зауважив, що вже залишається питанням, чому за порушення законодавства часто не застосовують жорстких санкцій, навіть у випадках виявлення серйозних порушень. За словами Лубінця, ситуацію з ухиленням від військової повинності "не хочуть перетворювати на проблему військового характеру", оскільки це може сприйматися по-різному суспільством. "Існують думки, що такі особи вважатимуться героями, які затримували ухильників. Але існує і зовсім протилежна точка зору, за якою вони порушують права громадян", — зазначив він.

У зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає очевидним, що проблема незаконного перетину кордону набуває все більшого значення. Чоловіки військового віку активізували спроби уникнути військового призову через нелегальний перехід кордону, а ціна за такі послуги значно зросла. Дані свідчать про недостатню ефективність контролю з боку прикордонних служб, а також про потребу вжиття більш жорстких заходів для протидії цьому явищу. Крім того, проблема корупції серед працівників Територіальних Центрів Колективного Призову важлива для розгляду, оскільки вона сприяє незаконним діям та порушує законні права громадян. Необхідно вжити додаткові заходи для покарання осіб, які допускають порушення законодавства у сфері мобілізації, а також для забезпечення прозорості та відповідальності у роботі органів, що забезпечують військовий мобілізаційний процес.