Україна стрімко впроваджує штучний інтелект для управління дронами

Трагедія розгортається перед очима жителів Чернігова. Керівник ОВА, В’ячеслав Чаус, у відеозверненні неслихано сповістив про страшне лихо: загиблі цивільні, численні поранені. Жахлива реальність затрясла місто. Але й усе це лише вершина айсберга, як стало відомо пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако засвідчив, що кількість загиблих збільшилася, вже відомо про чотирьох. У фоні Чаусового звернення лунали безжалісні сирени поліції і швидкої допомоги, нагадуючи про масштаби трагедії. Точну кількість постраждалих поки не називають, але звідомлення від Чернігівського обласного центру крові про виразну нестачу донорів на тлі «ситуації в місті» створює занепокоєння. Місцеві ЗМІ пишуть про потужні вибухи, які відчули на власній шкірі мешканці міста. Олександр Ломако зазначив, що об’єктами нападу стали соціальні інфраструктурні споруди, а відео, розміщені в телеграм-каналах, показують руйнування житлового району: розбите скло, розірвані зупинки. І коли місто ще не оговтується від першої хвилювань, надвечір місцеві кореспонденти надіслали вісті про вибухи в Одесі. Місцева влада мовчить, не дає пояснень. Раніше застереження про можливу загрозу балістичних ракет звучали у південних, східних та центральних областях, а тепер ці чорні передвістя стали реальністю.

У світлі подій, що відбулися в Чернігові та Одесі, очевидно, що Україна знову стикається з серйозною загрозою з боку Російської Федерації. Агресивні дії, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнувань соціально-економічної інфраструктури, свідчать про необхідність негайного та ефективного реагування з боку українських владних структур. Запит на донорську кров та необхідність надання медичної допомоги постраждалим підкреслює тяжкість ситуації та потребу у гуманітарній допомозі. У цей скрутний момент важливо, щоб українське суспільство та міжнародна спільнота об'єдналися у підтримці України в захисті її територіальної цілісності та безпеки громадян.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.