Україна створює нову агенцію для регулювання азартних ігор

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Відключивши Австрію від газу, росія знову використовує енергію як зброю. Проте австрійський уряд, безсумнівно, забезпечить енергетичну безпеку та відкине шантаж. Ера Європи, яка покладалася на російський газ, закінчилася. Час повністю скоротити російські енергетичні прибутки – і фінансування війни”, – написав голова МЗС Андрій Сибіга у X.

Його заява з’явилася після повідомлення про те, що російський “Газпром” з 16 листопада зупиняє транзит газу через Україну до Австрії.

Це послідувало за рішенням австрійської компанії OMV зарахувати з рахунків за контрактом з “Газпромом” отримані 230 млн євро за арбітражем проти “Газпрому”. OMV тоді попередила про “можливу зупинку постачання газу” з росії.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, будучи на передовій у боротьбі за безпеку своєї країни, висловлює тверду необхідність додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу. Це вимагає не просто його просу, а настійної вимоги. У своєму останньому інтерв'ю The Washington Post, він зауважив, що досягти мети тихою дипломатією вже не можливо. Patriot, яка є американською розробкою, вже вартує більше 1 мільярда доларів за батарею, та стала вкрай важливою для України після російської агресії, яка спалахнула два роки тому. Хоча Київ отримав певну кількість батарей Patriot минулого літа, цього недостатньо для повного захисту країни від можливих повітряних атак Росії. У своєму зусиллі переконати Захід про необхідність посилення захисту, Кулеба відчуває, що він ускладнено веде дипломатичні переговори, сказавши: "Я відчуваю, що б'юся об стіну власною головою, хоча я дипломат, а це означає, що мушу розбирати стіну по цеглинці. Але оскільки така дипломатія не працює, мені хочеться вдаритися об стіну. Я просто не розумію, чому цього не відбувається". Нова тактика Кулеби зумовлена нещодавніми подіями, коли жителі Києва, навіть у найбільш захищеному місті країни, були налякані вибухами всього за хвилину після початку сигналу повітряної тривоги, який попереджав про можливу атаку. Тепер він виступає за негайні заходи, розуміючи, що загроза не тільки існує, але й стає все більш прямою, особливо для тих, хто живе поза столицею. "Проблема в тому, що люди просто звикли до того, що війна йде десь там", — зауважив Кулеба. "Відчуття того, що потрібні надзвичайні рішення на регулярній основі, щоб завершити цю війну перемогою України, зникло".

З вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив настійну потребу у додаткових батареях системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу для забезпечення безпеки країни в умовах зростаючої загрози з боку Росії. По-друге, навіть у найбільш захищених містах України, таких як Київ, населення відчуває реальну загрозу агресії та потребує негайних заходів для забезпечення безпеки. Нарешті, стаття підкреслює важливість постійного підтримання та посилення оборонної готовності України та необхідність у наданні підтримки союзниками з боку Заходу.