Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

Особливу увагу громадськості та ЗМІ привернув той факт, що серед фігурантів справи значиться колишній високопосадовець — екс-керівник Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Юрій Щиголь. Ця обставина підкреслює серйозність та масштабність розслідування, яке торкнулося вищих ешелонів державної влади.

«Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

Серед підозрюваних:

Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.