Україна веде перемовини про постачання дронів-перехоплювачів Саудівській Аравії

Поки для багатьох українців поїздка в засніжені Карпати залишається лише планом на майбутнє, Оля Полякова вже встигла зануритися в атмосферу справжнього зимового відпочинку разом із близькими. Співачка обрала Буковель як місце для сімейної подорожі та вирішила на власному прикладі продемонструвати, що українські курорти здатні не просто конкурувати з відомими закордонними напрямками, а й дивувати рівнем сервісу та комфорту.

Особливим гостем у цій мандрівці став американський зять артистки — Еден. Для нього поїздка в Карпати стала нагодою побачити інший бік України: сучасний, гостинний і водночас автентичний. Родина зупинилася в елітній віллі з панорамними краєвидами на гори, де передбачено все для безтурботного відновлення сил — від затишних інтер’єрів до басейну просто неба, який особливо ефектно виглядає серед зимового пейзажу.

Під час спілкування Полякова зізналася, що щиро захоплена тим, як розвивається український туризм. За її словами, сьогодні вже немає потреби шукати розкіш за кордоном, адже все необхідне для якісного відпочинку можна знайти в Україні.

Співачка зазначила, що в Буковелі з’явилися вілли та сервіси, які нічим не поступаються іноземним курортам. Вона додала, що за умови миру українські курорти могли б стати повноцінною альтернативою будь-якому європейському напрямку.

Прямий ефір не обійшовся без провокаційних запитань. Деякі глядачі поцікавилися, звідки у співачки кошти на такий люксовий відпочинок під час війни. У відповідь Полякова наголосила, що багато працює і чесно заробляє на своє життя сама. Вона визнала, що доходи під час війни зменшилися, однак це не змінює того факту, що її добробут — результат власної праці.

Артистка підкреслила, що пишається можливістю заробляти чесно та підтримувати українську економіку, відпочиваючи саме в Карпатах. Схоже, що американський зять залишився під великим враженням від української гостинності, рівня сервісу та краси гірських пейзажів.

У відкритому інтерв'ю для газети La Repubblica мер Києва Віталій Кличко висловив своє рішуче незадоволення стосовно зняття з посади головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він вважає, що рішення президента Володимира Зеленського шокувало всю країну і викликало розгубленість та відчай серед громадян. Кличко закликав до утворення уряду національної єдності, переконуючи, що без армійної сили та єдності суспільства будь-які мирні плани будуть невдалими перед агресією Росії. Наголосивши на необхідності припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу, мер Києва підкреслив, що сьогоднішній час вимагає об'єднання для перемоги України.

У висновку, можна зазначити, що висловлені позиції мера Києва Віталія Кличка свідчать про серйозне занепокоєння щодо змін у військовому керівництві та загрози зовнішньої агресії. Його заклик до утворення уряду національної єдності та припинення політичних інтриг підкреслює необхідність об'єднання суспільства та політичних сил для забезпечення безпеки та стабільності України. Такі висновки відображають важливість об'єднання нації в умовах зовнішньої загрози та внутрішньої політичної нестабільності.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про передачу у державну власність майна російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Позов Міністерства юстиції було задоволено 17 листопада, і тепер контрольний пакет акцій — майже 53% — АТ «Кіровоградське рудоуправління» стягується до доходу держави. Підприємство, що раніше належало Кабаргіну через афілійовані структури, спеціалізується на видобутку каоліну — природної сировини, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової галузі.

За даними суду та Міністерства юстиції, конфіскація стала частиною комплексних заходів із повернення в державну власність активів, набуття яких відбувалося з порушенням українського законодавства або за участю іноземних компаній, що підтримують агресора. Рішення ВАКС відображає практику активного використання інструментів стягнення майна, пов’язаного з фізичними та юридичними особами, які можуть загрожувати економічній безпеці країни.

Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».