Україна відкидає ідею часткового членства в ЄС – Зеленський

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

“Проведено масштабну спецоперацію з викриття організаторів та учасників злочинних схем з розкрадання бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України. Загальна сума збитків державі − понад 138 млн грн. Причетними до розкрадань коштів виявилися службовці квартирно-експлуатаційних підрозділів спільно з представниками комерційних структур майже в усіх регіонах України”.

Також повідомляється, що окремих службовців спіймали і на недбалому ставленні до військової служби та незаконному збагаченні.

“За результатами слідчих дій затримано та повідомлено про підозру 30 особам, з них 15 − у складі організованих злочинних груп. Серед підозрюваних − 3 начальники квартирно-експлуатаційних управлінь у м. Харкові, на Миколаївщині та Дніпропетровщині, 7 начальників квартирно-експлуатаційних відділів у містах Кропивницькому, Чернігові, Львові, на Прикарпатті, Житомирщині, Волині та Луганщині, а також представники комерційних структур”, − наголосили в ОГП.

Деталі: Цим посадовцям інкримінують розтрату та привласнення коштів під час закупівель за завищеними цінами паливної деревини для потреб оборони, електроенергії, природнього газу, меблів для армії, проведення будівельних робіт на об’єктах військової інфраструктури тощо.

Одного з підозрюваних − начальника регіонального КЕВ підозрюють у незаконному набутті активів на суму 11,7 млн грн. Йдеться про комерційне майно, земельні ділянки, інші засоби та речі, які фігурант оформлював на довірену особу.

Згідно з посадовими обов’язками, чиновник контролював закупівлі та обслуговування військового майна регіону.

Він оформив солдатом близького родича дружини до однієї з частин ЗСУ Львова. Згодом солдат став власником житлового будинку та земельної ділянки у селі Брюховичі Львівського району, ринкова вартість яких орієнтовно складає 300 тис. дол. США.

Доходи, які б дозволяли здійснити будівництво такої коштовної нерухомості й проведення у ній ремонтних робіт у родича фігуранта були відсутні. Тому він нібито взяв позику 100 тис. доларів США у доньки посадовця, яка є студенткою місцевого вишу. Але ці кошти посадовець в декларації не вказав.

За подібною схемою була придбана квартира у Львові площею майже 100 кв м в елітному районі. Згідно з відкритими відомостями місцевих сайтів з нерухомості орієнтовна вартість такої квартири складає понад 4 млн грн.

Посадовець ще й придбав для доньки позашляховик преміумкласу, який знов таки оформив на свого родича з численними порушеннями законодавства.

Посадовцю повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

Суд наклав арешти на автомобіль, квартиру та земельну ділянку з будинком в елітному районі Львова.

Фігуранта на два місяці відсторонили від посади, йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у сумі 3 млн гривень.

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.